Війна, Роменська Отг
Герой Максим Тертишник: Роменська громада прощається з Захисником
🕊️В Останню Дорогу: Роменська Громада Прощається з Героєм Максимом Тертишником 🇺🇦
З глибоким сумом і болем повідомляємо про непоправну втрату – героїчно загинув наш земляк, захисник України Максим Віталійович Тертишник. Його мужність, відвага та жертовність стали прикладом для всіх нас. Він поклав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність нашої Батьківщини.
Сьогодні, 9 липня 2025 року, мешканці Роменської громади зібралися на Алеї Слави, щоб віддати останню шану воїну. Рідні, близькі, друзі, побратими, керівництво громади та небайдужі громадяни провели Максима в останній земний шлях, оточивши його труну скорботними вінками, квітами та українською символікою.
«Ця втрата – величезний біль для кожного з нас. Неможливо знайти слова, щоб описати горе від загибелі близької людини. Максим був справжнім патріотом, вірним захисником України, уособленням хоробрості та відваги. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як герой. Війна забрала у сестри – брата, у побратимів – друга, у нашої громади та всієї країни – незламного Захисника, Воїна, цвіт української нації. Ціною свого життя Максим наближав Перемогу, але, на жаль, зустріне її вже на небесах. Ми низько вклоняємося нашому Воїну, який віддав своє життя за рідну землю, за рідний дім, за родину, за весь український народ. Вічна пам’ять і слава!» – висловив співчуття міський голова Олег Стогній.
Фото полеглого Героя, яке тримали військові, назавжди закарбувало образ мужнього захисника, що загинув молодим, але вже став прикладом незламності та любові до України.
🔰Наш Герой, Максим Віталійович Тертишник, народився 10 березня 1989 року в місті Ромни. Навчався у Роменській загальноосвітній школі №4, а згодом здобув робітничу професію в Роменському вищому професійному училищі, ставши майстром своєї справи.
З юних років Максим любив працювати. Після 18 років він працював на будівництві за кордоном, а потім повернувся до України, оселившись у Києві. Там він продовжував займатися улюбленою справою, працюючи на будівельних об’єктах та розбудовуючи майбутнє. Колеги цінували його за чесність, справедливість, порядність та високу відповідальність. Його майстерність дозволяла створювати красу та затишок – він умів усе: мурувати, класти плитку, шпаклювати.
Попри серйозність професії, Максим мав добре серце та чуйну душу. Його поважали за доброту, щирість і внутрішню силу. Він завжди був готовий підтримати, допомогти, не залишити в біді.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Максим перебував у Києві. Він намагався розпочати невеликий бізнес, але не полишав улюбленої справи, адже робота руками приносила йому задоволення.
У лютому 2025 року Максим отримав повістку і розпочав свій шлях як воїн. Після навчання у Чернігові, де здобув професію стрільця, він потрапив до складу 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, отримавши позивний «Помазан».
Максим пройшов найважчі випробування, мужньо тримаючи оборону на сході України. Його перший наряд тривав десять днів без відпочинку, а одразу після нього він був направлений на іншу позицію. Він демонстрував незламність духу в найзапекліших боях.
На жаль, доля розпорядилася так, що йому судилося прожити лише 36 років. Солдат Максим Віталійович Тертишник загинув 9 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Луганщині, отримавши поранення, несумісні з життям.
Герой назавжди залишиться люблячим братом, відданим другом та відважним воїном. Максим – це приклад мужності, відповідальності та глибокого патріотизму. Його життя – це свідчення того, як можна жити чесно, працювати з любов’ю і загинути як Герой.
У єдності сердець вся Роменська громада поділяє гіркий біль цієї непоправної втрати і щиро співчуває рідним Захисника. Вічна пам’ять, шана і слава Герою – Максиму Віталійовичу Тертишнику! 🇺🇦

