#Герої_не_вмирають

🇺🇦 **Роменська громада попрощалася з Героєм – Валерієм Вікторовичем Шпотом**

Війна, на жаль, продовжує забирати найкращих синів України. Роменська громада знову в скорботі, проводжаючи в останню путь Захисника – Валерія Вікторовича Шпота, який до останнього подиху стояв на захисті рідної землі. Ця втрата відгукується невимовним болем у серцях рідних та близьких.

🔰 8 березня відбулося прощання з Воїном. На Алеї Слави зібралися рідні, друзі, побратими, представники громади та священнослужителі, щоб віддати шану Герою, який віддав життя за Україну 🇺🇦. Відбулася заупокійна літія, під час якої молилися за спокій душі воїна.

🔰 Міський голова звернувся зі словами скорботи, наголошуючи на мужності та героїзмі Валерія Вікторовича. Він підкреслив, що війна забирає найкращих, але пам’ять про Героїв буде вічною. “Його подвиг – це приклад честі, патріотизму і самопожертви. Ми завжди пам’ятатимемо його, бо Герої не вмирають. Вони залишаються з нами – у вільній Україні, у наших серцях. Вічна пам’ять і слава Герою!”

🔰 Валерій Вікторович Шпот народився 21 жовтня 1971 року в Ромнах. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у Роменській школі №1, а після здобув професію у ВПТУ №14. Після служби в армії працював на залізниці.

Валерій був доброю людиною, мав велике серце, сповнене любові до родини та України. Він був люблячим батьком двох доньок та сина. Друзі знали його як щиру та компанійську людину, готову прийти на допомогу. Він любив музику, писав вірші та мав «золоті руки», займаючись ремонтами та будівництвом.

🇺🇦 У грудні 2022 року Валерій став на захист України у лавах Збройних Сил України. Служив у 44-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ на посаді лінійного наглядача. Проходив військову підготовку в Житомирі та Польщі.

🇺🇦 Бойовий шлях Валерія пролягав через найгарячіші точки фронту – Донеччину, Харківщину, Лиман, Бахмут, Ізюм. Побратими називали його «Батя», адже він був найстаршим серед них і завжди піклувався про бійців. Навіть на війні він знаходив способи підтримати бойовий дух товаришів, готуючи їм смачні страви.

Остання відпустка Валерія додому була рік тому. Це був час, наповнений щастям: він обіймав рідних, дарував тепло дружині, дітям, здійснилася його мрія – подружжя повінчалося. Ці дні стали найтеплішими спогадами для родини.

А потім – знову передова, важкі бої… 26 квітня 2024 року Валерій востаннє вийшов на зв’язок, повідомивши дружину, що йде на позиції і зв’язку не буде. З того часу вважався зниклим безвісти…

💔 Десять місяців рідні жили надією. Після обміну тіл та експертиз з’явилася страшна звістка – Валерія більше немає…

🕯️ 4 травня 2024 року Валерій Шпот загинув внаслідок артилерійського обстрілу біля Новоселівського Луганської області.

Йому назавжди 52…

🕯️ Роменська громада висловлює щирі співчуття родині Героя. Пам’ять про нього житиме вічно.

Кажуть, що Герої не вмирають… Вони залишаються у наших серцях, спочивай з миром, наш Захиснику…

🕯️ Вічна пам’ять і слава Герою України – Валерію Вікторовичу Шпоту!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики