Юрай Бланар, фото AFP via Getty Images

Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар висловив свою позицію щодо врегулювання військового конфлікту в Україні. За його словами, для досягнення миру необхідно відновити комунікацію з Російською Федерацією, а також він припустив можливість “прощення” Москви за події, що відбулися. Ці заяви викликали значний резонанс, адже позиція Словаччини щодо війни в Україні є однією з найдискусійніших серед країн Європейського Союзу. Важливо розуміти контекст цих висловлювань та їхній потенційний вплив на міжнародні відносини, особливо на фоні триваючої агресії.

Пан Бланар наголосив, що існуючий конфлікт між Україною та Росією не може бути вирішений військовим шляхом. На його думку, єдиним ефективним способом запобігання подальшій ескалації та досягнення стабільності є використання дипломатичних засобів, які базуються на принципах міжнародного права. Він підкреслив, що дотримання міжнародного законодавства є ключовим елементом у пошуку шляхів до врегулювання ситуації. Пошук компромісів та спільних рішень, на думку словацького дипломата, має ґрунтуватися на інтенсивному переговорному процесі. Лише через відкриті та конструктивні переговори можна досягти тривалого миру.

Він чітко сформулював свою позицію, закликавши “повернутися до дотримання міжнародного права та шукати шляхи комунікації з Російською Федерацією”. Ця теза є центральною у його виступі і відображає підхід, який, на його думку, допоможе вийти з поточної кризи. Міністр закордонних справ Словаччини також заявив про необхідність для Заходу знайти ефективні способи співпраці з Росією. За його словами, така співпраця є не лише бажаною, але й критично необхідною для довгострокової стабільності на європейському континенті. Бланар навіть додав, що “можливо, навіть пробачити все, що сталося”, що є однією з найбільш обговорюваних частин його заяв. Це викликає питання про те, наскільки подібні підходи можуть бути прийнятними для країн, які безпосередньо постраждали від конфлікту.

Позиція Словаччини щодо підтримки контактів з Росією є відомою в Європі. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Словаччина залишається однією з небагатьох країн Європейського Союзу, чиї представники влади підтримують регулярні контакти з російською стороною. Ця політика контрастує з позицією більшості західних держав, які прагнуть ізолювати Росію на міжнародній арені. Наприклад, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який прийшов до влади у 2023 році, вже двічі відвідував Москву та мав особисту зустріч з Володимиром Путіним. Ці візити підкреслюють особливий характер відносин між Словаччиною та Росією.

Крім того, зовнішня політика Словаччини проявляється у її підході до санкційної політики Європейського Союзу. Братислава неодноразово демонструвала певне гальмування процесу ухвалення нових санкцій Європейського Союзу проти Росії, що викликає занепокоєння серед інших членів ЄС. Така поведінка може бути інтерпретована як спроба пом’якшити тиск на Російську Федерацію або як вираз відмінних пріоритетів у зовнішній політиці. Заяви Юрая Бланара лише підтверджують цю тенденцію, вказуючи на прагнення Словаччини до переговорного процесу та нормалізації відносин, навіть якщо це означає “прощення” агресора. Це створює складну динаміку в рамках європейської єдності щодо російсько-української війни, і підкреслює важливість дипломатичних зусиль у вирішенні міжнародних конфліктів.