Науковці з Кембриджського університету попереджають: до кінця століття середній дохід людини може знизитися на 24% через глобальне потепління. Дослідники прогнозують, що у Великій Британії умови життя можуть стати схожими на ті, що існують у країнах, що розвиваються, з високим рівнем безробіття, низькими зарплатами, закриттям підприємств та загальним падінням рівня життя.

«Зміна клімату знижує доходи в усіх країнах — як у спекотних, так і холодних, у багатих і бідних. Вона вплине на цілі галузі — від транспорту до виробництва та роздрібної торгівлі, а не лише на сільське господарство та інші сфери, безпосередньо пов’язані з природою», — зазначають експерти з Кембриджа.

Науковці дійшли висновку: людству необхідно якнайшвидше відмовитися від використання викопного палива.

«Необхідні термінові дії для боротьби зі зміною клімату та захисту економік від подальших втрат доходів», — підкреслюють експерти. Згідно з дослідженнями, тепліше повітря краще утримує вологу, що спричиняє сильніші опади та збільшує ризик масштабних повеней. Зростання рівня світового океану та підтоплення вимагатимуть мільярдних витрат на відновлення інфраструктури і будівництво захисних споруд. Економічні сектори — від туризму до сільського господарства, особливо в прибережних регіонах, — будуть значно уражені.

Посилення посух призведе до скорочення площ, придатних для вирощування сільськогосподарських культур. Глобальне потепління, спричинене спалюванням вугілля та іншого викопного палива, зробить багато регіонів малопридатними для аграрного виробництва, що негативно вплине на «світовий ВВП на душу населення» — ключовий показник добробуту, що відображає середній рівень економічного виробництва на одну людину.

У рамках дослідження вчені проаналізували наслідки підвищення температури у період 2015-2100 років для 174 країн, включаючи Австралію, Бангладеш, Канаду, Китай, Францію, Німеччину, Індію, Італію, Ірландію, Японію, Мексику, Велику Британію та США. Використовуючи модельні сценарії IPCC, дослідники порівняли два базові варіанти: продовження кліматичних тенденцій 1960-2014 років та умовний сценарій «без подальшого потепління».

Розрахунки показали: якщо температура зростатиме на 0,04 °C щороку без належних заходів адаптації, ВВП на душу населення у світі знизиться на 10-11% до кінця століття. За найгіршого сценарію з високими викидами прогнозуються ще серйозніші наслідки — падіння доходів на 20-24% у порівнянні зі сценарієм «без подальшого потепління». Гарячі та бідні країни можуть постраждати значно більше: економічні втрати для них перевищуватимуть середні світові показники на 30-60%. Серед прикладів — Афганістан, Бангладеш та Буркіна-Фасо.

Автори публікації в журналі PLOS Climate наголошують на «важливості пом’якшення наслідків зміни клімату» та «необхідності впровадження заходів адаптації, щоб мінімізувати негативні ефекти». Вчені нагадують про значення Паризької угоди 2015 року, яка передбачає обмеження зростання температури до 1,5 °C порівняно з доіндустріальним рівнем. Навіть зменшення темпів потепління до 0,01 °C на рік дозволило б збільшити глобальні доходи приблизно на 0,25% у порівнянні зі сценарієм, що повторює тенденції 1960-2014 років.

Дослідники визнають, що навіть адаптаційні та пом’якшувальні заходи не зможуть повністю зупинити довгострокові негативні ефекти для економіки, особливо у спекотних і бідніших державах. Водночас науковці наголошують: «жодна країна не є захищеною» від наслідків кліматичних змін без скорочення парникових викидів. «Ще менше ніж десятиліття тому більшість економістів вважали, що зміна клімату — це проблема лише спекотних південних країн. Ми кинули виклик цьому припущенню», — підсумували вчені.

До слова, науковці Лондонської школи гігієни та тропічної медицини прогнозують, що до кінця ХХІ століття понад 2,3 млн людей у Європі можуть померти від екстремальної спеки, спричиненої викидами парникових газів.