Донедавна вважалося, що основні загрози від глобального потепління пов’язані з підвищенням температури, таненням льодовиків, зміною погодних умов та затопленням прибережних територій. Однак нові наукові дані свідчать, що наслідки можуть бути значно серйознішими. Зменшення маси льодовиків, які тисячоліттями чинили величезний тиск на земну кору, послаблює це навантаження на підземні магматичні резервуари. Це, своєю чергою, збільшує ймовірність розширення магми та, як наслідок, активізації вулканічної діяльності.

Приклади такого взаємозв’язку вже фіксувалися в різних куточках світу. Зокрема, в Ісландії, країні, що розташована на стику тектонічних плит і відома своєю високою вулканічною активністю, спостерігалася кореляція між періодами інтенсивного танення льоду та сплесками вивержень. Проте нещодавнє дослідження, проведене в Чилі, стало одним із перших, що детально задокументувало активізацію вулканізму на континентальній території після завершення останнього льодовикового періоду. Це відкриття підкреслює, що проблема не обмежується лише острівними або високоактивними геологічними регіонами.

Стрімке глобальне потепління, спричинене антропогенними факторами, такими як спалювання викопного палива, прискорює процес танення льодовиків у всьому світі. Особливе занепокоєння викликає ситуація у Західній Антарктиді, де під товщею криги приховано понад сто вулканів. За поточними прогнозами, значна частина цього антарктичного льоду може зникнути протягом найближчих десятиліть та століть. Якщо це станеться, послаблення тиску на ці підводні та підльодовикові вулкани може призвести до масштабних та непередбачуваних природних катаклізмів.

Хоча великі вулканічні виверження здатні тимчасово охолоджувати Землю, викидаючи в атмосферу частинки, що відбивають сонячне світло, довготривалі та часті виверження несуть іншу загрозу. Вони супроводжуються викидом великих обсягів парникових газів, таких як діоксид вуглецю (CO₂) і метан, які, навпаки, посилюють парниковий ефект та прискорюють глобальне потепління. Таким чином, виникає небезпечне замкнене коло: танення льодовиків провокує вулканічні виверження, а ці виверження, своєю чергою, ще більше підігрівають планету, прискорюючи подальше танення льоду.

“Оскільки льодовики відступають через зміну клімату, наші результати свідчать про те, що ці вулкани продовжують вивергатися частіше та з більшою вибуховістю”, — зазначає керівник чилійського дослідження. Його команда провела ретельні польові роботи у високогір’ї Анд, зокрема дослідивши вулкан Мочо-Тошуенко. За допомогою радіоізотопного датування порід, що утворилися до, під час та після останньої льодовикової епохи, коли регіон був покритий льодовиком завтовшки до 1500 метрів, вчені отримали переконливі докази. Дані чітко засвідчили, що товстий шар льоду між 26

000 і 18

000 років тому ефективно стримував вулканічні виверження, дозволяючи магмі накопичуватися на глибині 10–15 км. Приблизно 13

000 років тому, коли крига розтанула, значне зниження тиску спричинило серію потужних вибухових вивержень.

Це дослідження має велике значення, оскільки воно показує, що явище зв’язку між таненням льоду та вулканічною активністю не є унікальним для Ісландії, де раніше вже спостерігалися подібні тенденції. Воно може проявлятися і в інших регіонах світу, включаючи Антарктиду, частини Північної Америки, Нову Зеландію та Росію. Це вимагає від міжнародної наукової спільноти посиленої уваги до моніторингу та подальших досліджень у цих регіонах, а також ширшого розуміння комплексних взаємозв’язків у земній системі в умовах прискорених кліматичних змін.

Таким чином, проблема танення льодовиків виходить далеко за рамки звичних уявлень про глобальне потепління, відкриваючи нові, потенційно руйнівні сценарії впливу на нашу планету.