Глобальні дати Здоров’я: з 01.09. по 15.09.2025 року

Чоловіче здоров’я – РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Рак передміхурової залози – це одна з форм раку, що розвивається саме в передміхуровій залозі. Ця залоза, відома також як простата, є ключовим компонентом чоловічої репродуктивної системи. Її основні функції включають вироблення близько 30% сім’яної рідини та участь у процесі сім’явиверження. Крім того, передміхурова залоза відіграє важливу роль у здатності чоловіка контролювати сечовипускання.

Статистика показує, що найчастіше рак простати діагностують у чоловіків віком від 55-60 років і старше. В країнах Західної Європи він посідає третє місце серед онкологічних захворювань у чоловіків, тоді як в Америці цей показник вивів його на першу позицію. В Україні рак простати стабільно займає четверту позицію за рівнем захворюваності, щорічно реєструється близько 6.5 тисяч нових випадків.

Особливістю раку простати є його повільний розвиток. На початкових стадіях хвороба може не проявлятися жодними помітними симптомами. Тому надзвичайно важливо, щоб чоловіки старше 45 років проходили регулярні медичні огляди та здавали відповідні аналізи. Чим раніше буде виявлено захворювання, тим вищі шанси на успішне лікування та повне одужання.

Діагностика раку передміхурової залози

При встановленні діагнозу раку передміхурової залози, як правило, застосовується комплексний підхід, що включає:

• Пальцеве ректальне дослідження.
• Трансректальне ультразвукове сканування (УЗД простати) – це інформативний та безпечний метод, що не вимагає значної підготовки чи витрат часу.
• Аналіз крові на специфічний антиген простати (PSA, PSA free).
• Біопсія простати (біопсія передміхурової залози) для підтвердження діагнозу та гістологічного дослідження.

Для визначення стадії поширення хвороби можуть застосовуватися додаткові методи, такі як комп’ютерна томографія (КТ простати).

Лікування раку простати

Варіанти лікування раку передміхурової залози залежать від стадії захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта. Основні методи включають:

• Хірургічне втручання: радикальна простатектомія (повне видалення простати) при локалізованому раку, а також ендоскопічне видалення простати.
• Променева терапія (радіотерапія): застосовується з урахуванням індивідуального планування для мінімізації побічних ефектів.
• Динамічне спостереження: прийняття рішення про лікування або спостереження спільно з пацієнтом.
• Гормональна терапія: ефективна на пізніх стадіях для блокування впливу тестостерону.
• Хіміотерапія: застосовується залежно від клінічного сценарію.

Гормональна терапія відіграє ключову роль на пізніх стадіях, спрямована на блокування дії чоловічих статевих гормонів. Хірургічне лікування, зокрема радикальна простатектомія, є оптимальним при локалізованому раку. Променеве лікування, як правило, проводиться на сучасному обладнанні з точним плануванням.

Симптоми раку передміхурової залози

Рак простати може проявлятися такими симптомами, як біль, утруднене сечовипускання, проблеми зі статевим актом та еректильна дисфункція. Важливо зазначити, що схожі симптоми можуть супроводжувати простатит, доброякісну гіперплазію або аденому простати. Через високу ймовірність безсимптомного перебігу на ранніх стадіях та неспецифічність симптомів, чоловікам старше 45 років рекомендується щорічне обстеження. На пізніх стадіях можуть виникати сильні болі, гематурія (кров у сечі), а також метастази в кістки, печінку, легені. Слід пам’ятати, що рак простати 4 стадії вимагає складного лікування.

Фактори ризику

Частота виникнення раку простати варіюється географічно. Основні фактори ризику включають генетичну схильність, вплив канцерогенів, особливості харчування та наявність гіперплазії простати. Чоловіки, чиї близькі родичі хворіли на рак простати, мають вищий ризик. Дієта, багата тваринними жирами, може підвищувати ризик, тоді як вживання овочів, зокрема хрестоцвітних, асоціюється зі зниженням ризику.

Профілактика раку простати

Ключові напрямки профілактики включають ведення здорового способу життя: відмова від шкідливих звичок, підвищення фізичної активності. Важливе значення має збалансоване харчування з акцентом на овочі та фрукти, а також обмеження споживання продуктів з високим вмістом тваринних жирів і кальцію.