Поняття «безбар’єрність» еволюціонувало від фізичної доступності, такої як пандуси та підйомники, до всеосяжного підходу, що охоплює інформаційну, психологічну та соціальну інклюзію. Сучасна безбар’єрність означає забезпечення можливості кожній людині, незалежно від її віку, стану здоров’я, соціального статусу чи життєвих обставин, отримувати необхідну інформацію, користуватися послугами та відчувати повагу й гідне ставлення. Це фундаментальний принцип, що ставить людину в центр суспільних процесів.

Мова відіграє ключову роль у формуванні ставлення суспільства до різних груп людей. Використання коректної, шанобливої та інклюзивної мови є не просто ознакою ввічливості, а невід’ємною частиною поваги до прав людини та її гідності. Це допомагає зруйнувати стереотипи та сприяє створенню середовища, де кожен почувається цінним та почутим. Інклюзивна мова — це потужний інструмент для побудови справедливого та рівноправного суспільства, де відсутні дискримінація та упередження.