“Годі сумувати, треба жити далі” – фраза, що часто лунає у відповідь на глибоке горе. Однак, як саме пройти цей важкий шлях та знайти сили рухатися далі, залишається питанням для багатьох. Розуміння процесу горювання є ключовим для самодопомоги та підтримки тих, хто поруч. Експерти у галузі ментального здоров’я пропонують розглянути шлях горювання, що базується на моделі, розробленій видатною психіатринею Елізабет Кюблер-Росс. Вона однією з перших системно описала етапи прийняття неминучого, надавши неоціненний вклад у психологію втрати.Важливо пам’ятати, що подолання втрати – це індивідуальний процес, який не завжди відбувається у чіткій послідовності. Людина може повертатися до попередніх етапів, пропускати деякі з них або переживати їх одночасно, і це абсолютно нормально. Ця гнучкість є важливою частиною шляху до зцілення та прийняття.П’ять основних етапів горювання за Кюблер-Росс включають:

• Заперечення: На цьому етапі людина може відчувати шок і нездатність повірити у те, що сталося. Це своєрідний захисний механізм психіки, який дозволяє поступово усвідомити реальність втрати. Це може проявлятися як повне заперечення події або нездатність осмислити її масштаби.
• Гнів: Коли реальність починає проникати, може виникнути сильне почуття гніву – на себе, на інших, на обставини або навіть на померлого. Цей гнів є природною реакцією на безсилля та біль. Важливо дати вихід цим емоціям, але у безпечний спосіб, не завдаючи шкоди собі чи оточуючим.
• Торг: На цьому етапі людина намагається знайти спосіб змінити те, що сталося, “торгуючись” із долею або вищими силами. Це можуть бути обіцянки змінити свою поведінку, якщо біль зникне, або фантазії про те, “що було б, якби…”.
• Депресія: Усвідомлення безповоротності втрати часто призводить до глибокого суму, смутку, порожнечі та відчаю. Це період, коли людина може відчувати апатію, втрату інтересу до звичайних речей, порушення сну та апетиту. Цей етап є важливим для проживання болю.
• Прийняття: Це не означає, що біль повністю зникає, але людина починає приймати реальність втрати та знаходити способи жити далі, інтегруючи досвід горя у своє життя. На цьому етапі з’являється можливість будувати майбутнє, зберігаючи пам’ять про втрачене. Це період, коли людина поступово відновлює свою життєздатність та знаходить нові сенси.

Уважне ставлення до власного стану та стану близьких є надзвичайно важливим. Горювання – це складний емоційний процес, який вимагає часу та терпіння. Якщо відчуваєте, що самостійно впоратися важко, не соромтеся звернутися за психологічною підтримкою. Фахівці з ментального здоров’я можуть надати кваліфіковану допомогу, допомогти розібратися у своїх почуттях та знайти ресурси для подолання втрати. Це може бути індивідуальна терапія, групи підтримки або консультації. Пам’ятайте, що звернення за допомогою – це ознака сили, а не слабкості.