«ГОЛОВНЕ – ПРОСТО ВИЖИТИ»: КАНІВ ВІДВІДАЛИ ПРЕДСТАВНИКИ ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАД СУМЩИНИ

«Долітають «шахеди», КАБи, іскандери, артилерія… Лише сьогодні з 9-ї до 12-ї години було 9 скидів КАБів, а день тільки починається. Зазвичай прилітає по 20-30 за добу. Руйнується все, що хоч трохи схоже на будівлю». Напередодні відзначення третьої річниці від дня початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у п’ятницю, 21 лютого ц.р., до Канева завітали голови прифронтових громад Сумщини. Вони розповіли про життя на «нулі» та в окупації, підтримку військових та як кується довгоочікувана перемога.

Послухати їхній досвід про війну, яка не «десь там далеко», а зовсім поруч – за якихось 5 годин на авто, прийшли заступники міського голови Тетяна Жівотова і Галина Москаленко, керуючий справами Володимир Святелик, депутати, старости сіл Канівської громади та керівники структурних підрозділів виконавчого комітету на чолі із секретарем Канівської міської ради Оксаною П’ятковою. Також у зустрічі взяли участь народні депутати України Віталій Войцехівський та Ігор Васильєв.

– Наша громада дуже красива. Ми мріяли розвивати туризм, будували плани, писали проєкти… Але прийшли вони. Населені пункти були окуповані. Серед місцевих жителів є загиблі, багато – зниклі безвісти, – говорить представник Верхньосироватської громади Зоя Нечипоренко.

– Фактично вся інфраструктура зруйнована, в тому числі, сільська рада. 700 будинків знищено, 70% закладів соціального захисту пошкоджено. Очисні споруди, свердловини, котельні – все працює на генераторах. Ні про яку відбудову та розвиток громади поки не йдеться. Деякі заклади по кілька разів зазнають обстрілів. Сьогодні головне – просто вижити, – наголошує секретар Краснопільської селищної ради Ірина Юхта.

Два села Юнаківської громади повністю зруйновані. Більшість людей евакуювали ще рік тому.

– Але є 720 осіб, які залишилися, тож ми розвозимо їм гуманітарну допомогу, доставляємо хліб, надаємо медичні послуги тощо. Працювати дуже складно. Ми часто залишаємося без світла, а відтак, і без води, бо не працюють водяні насоси, а «Обленерго» не завжди може приїхати через велику небезпеку. У нас немає ні вихідних, ні відпусток. Ми працюємо як військові – зранку до ночі безперервно. Є, на жаль, і загиблі як серед працівників органів місцевого самоврядування, так і їхніх дітей, – ділиться голова Юнаківської громади Олена Сіма. – У нас були прекрасні школи, якими ми пишалися. Повністю укомплектовані та забезпечені всім необхідним – мультимедійні дошки, комп’ютери, інтернет… Сьогодні всі вони зруйновані.

У населених пунктах, які бодай трохи віддалені від зони бойових дій – 20-25 км, одразу життя кипить як у мурашнику.

– У нас всі підприємства працюють, всі платять податки. Раніше, може, й шукали якісь «лазівки», а зараз справно платять. І ми допомагаємо ЗСУ та ДФТГ, – наголошує сільський голова Нижньосироватської громади Вячеслав Суспіцин.

Вони пройшли справжнє пекло і продовжують в цьому пеклі жити щодня, але не скорилися ворогу. Навпаки, спільне випробування об’єднало сусідні громади як ніколи, і разом вони роблять усе можливе, аби допомагати людям та ЗСУ.

– Скидали на нас бомби вагою 3 тонни. До цього не можливо звикнути, але ми тримаємося – працюємо, допомагаємо військовим. Значна частина наших земель замінована – ліси, поля. Сільськогосподарські угіддя не обробляються. Але попри це ми виконуємо бюджет і, в першу чергу, спрямовуємо кошти на захист – будівництво та укріплення фортифікаційних споруд та підтримку армії. Навантаження великі, – діляться керівники громад.

– Опікуємося нашими військовими як дітьми – усіх розселити, нагодувати, обігріти… У нас дислокуються військовослужбовці з усієї України. Є серед них і жителі вашої громади, – зауважує очільниця Верхньосироватської громади Зоя Нечипоренко.

– Курська операція дуже пожвавила наше життя, – говорить голова Юнаківської громади Олена Сіма. – Саме через нас стартувала операція на Курську область (рф). Усі зараз жартують, що Суджа (місто рф, що перебуває під українським контролем) – це вже Юнаківська громада.

Секретар Канівської міськради О.П’яткова пригадала, як їздила на Сумщину та відвідувала вищезгадані громади.

– Захоплювалася вашими школами, підприємствами і просто боляче слухати, що сьогодні цього всього вже немає, – зазначила Оксана П’яткова та наголосила, що Канівська громада завжди готова підтримати та допомогти усім, хто цього потребує.

Були присутні на зустрічі і представники внутрішньо переміщених осіб, які, осівши в Каневі, змогли заснувати тут власну справу або ж релокувати власний бізнес з окупованої території. До слова, з початку повномасштабного вторгнення наша громада прийняла до 4 тисяч ВПО.

Так, підприємиця Олена Собко родом з Енергодару (Запорізька область), поділилася історією, як її рідне місто окупували і перший час вона працювала на атомній електростанції просто під дулами автоматів ворога, з обшуками та постійними обстрілами.

– Не було ні ліків, ні продуктів, ні грошей. Ставало дедалі небезпечніше.Тому ми ухвалили рішення евакуюватися і, великою родиною, залишивши три квартири та все майно, переїхали до Канева, де проживає моя подруга з часів інституту, – зі сльозами на очах розповіла жінка. – Тут, вигравши грант, заснувала власну справу виготовлення натуральної косметики, а чоловік, попри наявність трьох неповнолітніх дітей (що давало відстрочку від мобілізації), пішов добровольцем захищати Україну.

Сім’я Конюш релокувала свій бізнес – батьківську пасіку – з Луганщини.

– Просто дивом вдалося вивезти з окупації 30 вуликів. На сьогодні у нас їх уже 600, плануємо розвинути до тисячі. До слова, бджіл купували, зокрема, і на Сумщині. Сьогодні наш бренд «Конюшина. Мед з історією» представлений на полицях багатьох відомих торгівельних закладів, – з гордістю розповів Олексій Конюша.

Також в ході заходу учасники діалогу обговорили разом з народними депутатами державні програми, гранти, субсидіювання щодо підтримки внутрішньо переселених осіб та постраждалих від війни, можливість будівництва житла для ВПО та інше. Порушили під час діалогу і питання бюджетів громад та роботу окремих депутатів, які блокують роботу міських рад, в тому числі, надважливу сьогодні підтримку військових.

– На мою думку – це державна зрада. Це неприйнятно, що громада немає можливості підтримати хлопців на передовій. Такі випадки непоодинокі. Шукаємо шляхи вирішення подібних ситуацій, – наголосив народний депутат Віталій Войцехівський.

Висловлюємо слова вдячності директору АТ «ЕМЗ «Магніт» Сергію Чернову, директору Канівської філії ТОВ «Клуб Сиру» Івану Дерменжи та Шевченківському національному заповіднику за допомогу в організації зустрічі.