Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera) є небезпечним шкідником кукурудзи, який завдає значної шкоди сільському господарству. Личинки цього жука є обмеженими олігофагами, що означає, що вони живляться виключно коренями кукурудзи. У разі відсутності основного джерела їжі, вони можуть споживати корені деяких злакових трав, що дозволяє їм повноцінно розвиватися. Дорослі жуки, навпаки, є поліфагами. Вони живляться пилком, маточними стовпчиками, незрілими зернами та листям кукурудзи. Крім того, їхній раціон включає пилок інших рослин з родин гарбузових, бобових, злакових та айстрових. Ця різноманітність у харчуванні робить їх адаптивними до різних умов.

Шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється як на личинковій, так і на дорослій стадії. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, а іноді й молоді качани кукурудзи. Ці пошкодження призводять до зменшення кількості зерен у качанах, що безпосередньо впливає на зниження врожайності.

Личинки, живлячись корінням кукурудзи, спричиняють значне зменшення кореневої маси. Це, в свою чергу, призводить до полягання рослин кукурудзи, що унеможливлює механізований збір урожаю. Важливо зазначити, що жуки та личинки D. v. virgifera виступають переносчиками збудників грибкових, бактеріальних та вірусних захворювань кукурудзи. Найбільша шкодочинність цього шкідника спостерігається на полях, де порушена сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи щільність популяції жука значно зростає. У Сполучених Штатах Америки західний кукурудзяний жук вважається одним з найнебезпечніших шкідників кукурудзи, а щорічні витрати на інсектициди для боротьби з ним, разом із втратами врожаю, сягають близько 1 мільярда доларів.

Географічне поширення західного кукурудзяного жука

Батьківщиною західного кукурудзяного жука є Центральна Америка. В Європі ця комаха вперше була виявлена у 1992 році на території Сербії. На сьогоднішній день ареал його поширення включає багато країн Європи, таких як Австрія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Італія, Нідерланди, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія та Україна. У Північній Америці жук поширений у Канаді, Мексиці та США. Також він присутній у деяких країнах Центральної Америки та Карибського басейну, зокрема Гватемалі, Коста-Ріці та Нікарагуа.

Біологічні особливості західного кукурудзяного жука:

Личинки жука мають брудно-білий колір, вони зморшкуваті, з коричневою головною капсулою, а їх довжина сягає 10-13 мм. Період їхнього живлення коренями кукурудзи триває близько 30 днів. Личинки пошкоджують кореневу систему, починаючи з периферійної зони і рухаючись до стебла. Це призводить до характерного вилягання кукурудзи у вигляді «гусячої шиї» та подальшої загибелі рослин.

Доросла комаха (імаго) західного кукурудзяного жука має розміри 2,2-6,8 мм і зовні нагадує колорадського жука, але є меншою. Тіло комахи видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах присутні три темні повздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які у самців можуть зливатися. Жуки живляться пилком, маточками, незрілим зерном та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин. Пік відкладання яєць самками припадає на середину липня і триває до кінця серпня. Зимує шкідник у стадії яйця, витримуючи температуру до -10 °C.

Ознаки пошкодження кукурудзи західним кукурудзяним жуком:

Імаго жука пошкоджує листя, пилок та верхівки качанів кукурудзи. Молоді особини живляться листям у період цвітіння. Наявність білуватих повздовжніх смуг на листках свідчить про їх пошкодження. Коли пилок зникає, а пасма засихають, дорослі особини мігрують на поля кукурудзи пізніших строків посіву. Оскільки личинки живляться коренями, сильно уражені рослини в’януть і передчасно засихають у посушливі періоди. Стебло може деформуватися, а рослини вилягають, якщо коренева система зруйнована більш ніж на 50%. У пошуках їжі жуки перелітають на інші поля кукурудзи, а на нові території переміщуються переважно самки. Найбільш активне переміщення комах спостерігається в ранкові (2-3 години після світанку) та вечірні (2-3 години перед заходом сонця) години.

« повернутися