У 2019 році перелік регульованих шкідливих організмів поповнився небезпечним жуком, відомим як Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ), латинська назва якого – Agrilus planipennis Fairmaire. Цей інвазійний вид представляє серйозну загрозу для ясенів. Його природне середовище – листяні ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайваню, Приморського та Хабаровського країв Росії, де він вражає різні види ясенів та горіхів. Зокрема, ЯСВЗ несе загрозу для ясена пенсільванського (Fraxinus pennsylvanica) та ясена звичайного (Fraxinus excelsior).

Експерти міжнародних організацій прогнозують значне розширення ареалу ЯСВЗ у найближчі роки. Оскільки природне поширення шкідника не перевищує 10 км на рік, швидке розповсюдження на великих територіях пов’язане з діяльністю людини, зокрема, переміщенням зараженої деревини та посадкового матеріалу. Необхідно вживати превентивних заходів для обмеження поширення цього шкідника.

ЯСВЗ відноситься до групи особливо небезпечних комах, які заселяють живі, але ослаблені дерева, що призводить до їх загибелі. Шкідник зазвичай атакує верхівки та скелетні гілки ясенів, що ростуть на відкритих ділянках або на узліссях. ЯСВЗ вражає дерева різного віку в міських насадженнях та лісосмугах. Існує реальна небезпека подальшого розповсюдження ЯСВЗ у насадженнях, де ясен є основною породою дерев. Моніторинг стану ясенів є важливим для своєчасного виявлення та реагування на зараження.

Всихання ясенів, заражених ЯСВЗ, починається з верхівки та поширюється донизу. На стовбурах з’являються водяні пагони та коренева поросль. При високій щільності заселення златкою дерева гинуть вже на другий рік. Жуки, що розвинулись у заражених деревах, перелітають на інші, формуючи хронічні осередки зараження. На великих деревах розвиток ЯСВЗ триває кілька років, поступово послаблюючи дерево, що призводить до його загибелі. Заходи боротьби мають бути спрямовані на знищення шкідника та збереження здорових дерев.

Як розпізнати ЯСВЗ?

Личинки ЯСВЗ зимують у товщі кори або в поверхневих шарах деревини. Вони знаходяться у спеціальних колисочках, глибина яких досягає 3 мм, довжина та ширина – 16 і 3,5 мм відповідно. Личинки витримують низькі зимові температури до -30°C, продовжуючи живлення та розширюючи ходи. Старші личинки перед лялькуванням досягають 26–32 мм в довжину. Своєчасне виявлення личинок є важливим для ефективної боротьби.

Імаго

Личинка

Лялькування та виліт імаго відбуваються неодночасно. Перші лялечки з’являються наприкінці квітня. Молоді жуки залишаються у лялечковій колисочці протягом 8–15 діб, після чого прогризають льотні отвори. Середня щільність льотних отворів становить 1,4 шт./кв. дм. Моніторинг льотних отворів може допомогти оцінити ступінь зараження.

Дорослі жуки мають довжину від 7,5 до 15,0 мм, а личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовим або фіолетовим відтінком. Літ жуків триває з середини травня до серпня. Жуки живляться листям ясенів. У сонячну погоду вони активні з 6 до 20 години, перелітаючи на відстань до 1 км. У погану погоду вони ховаються в листі та тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самиці – до 3 тижнів. Самки відкладають до 70-90 яєць на кору стовбурів та нижніх гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Важливо знати життєвий цикл шкідника для контролю.

Ясенева смарагдова вузькотіла златка частіше атакує дерева на відкритих ділянках, але може заселяти і дерева в глибині лісу. Раннє виявлення шкідника має вирішальне значення для успішної боротьби. Феромонні пастки використовуються для виявлення ЯСВЗ на ранніх стадіях зараження. Заселені дерева мають розріджену крону, передчасне пожовтіння та опадання листя, а також вторинні пагони. На третій рік зараження з’являються численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видаляти кору з дерев. Своєчасні заходи можуть значно знизити втрати.

Організації, що займаються озелененням та лісовідновленням, зокрема лісорозсадники, відіграють важливу роль у поширенні шкідника. Іншим шляхом є завезення комах з дерев’яною тарою. Традиційні хімічні методи захисту неефективні. На даний момент єдиним способом зупинити поширення є вирубка та знищення уражених дерев. Необхідні нові, ефективні методи боротьби.

« повернутися