Висока температура та посушлива погода спричинили масове розмноження сарани в Україні, особливо на півдні та сході, включаючи Запорізьку, Херсонську, Харківську області. В цих регіонах запроваджено особливий режим захисту рослин для боротьби зі шкідником.

Поширення сарани класифікується як надзвичайна ситуація. Хоча на Київщині за останні 5 років рівень шкідника був низьким, зміни клімату та циклічність його розмноження, пов’язана з сонячною активністю, створюють ризик нашестя. Сарана – поліфаг, який харчується різними рослинами, надаючи перевагу злаковим культурам, таким як кукурудза, просо, пшениця, а також очерету та пирію.

В Україні поширені такі види сарани, як італійський прус, перелітна (азійська) сарана з її підвидами (середньоруська, мароканська) та різні види кобилок. Загалом налічується до 20 видів. Саранові проходять неповне перетворення, їхні личинки схожі на дорослих особин. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину близько 3 см, зимують яйця в ґрунті, а личинки відроджуються у травні-червні. Розвиток личинок триває 35-55 днів, проходячи п’ять стадій. Спека стимулює споживання рослин для компенсації втрати вологи.

В українських кліматичних умовах саранові мають одне покоління на рік, а зима є головним обмежуючим фактором. Для захисту посівів рекомендується моніторинг. При виявленні 2-5 екз./кв.м стадних видів або 10-15 екз./кв.м нестадних видів сарани, необхідно провести обробку дозволеними препаратами, дотримуючись регламентів.

Захист посівів слід розпочинати з масової появи личинок першого віку. Важливо знищити основну масу личинок до їх окрилення. Обробки проводять вранці та ввечері. Для боротьби з сараною доцільно застосовувати комплексні заходи: механічні, агротехнічні та хімічні.

На присадибних ділянках можна використовувати дозволені препарати. Ефективними є препарати на основі альфа-циперметрину, лямбда-цигалоприну, хлорпірифосу з циперметрином, а також комбінації лямбда-цигалотрину з тіаметоксамом.

Відповідно до законодавства, усі землекористувачі зобов’язані проводити систематичні обстеження угідь на наявність шкідливих організмів та інформувати відповідні органи. Особливу увагу слід приділяти неорним землям та пасовищам. При проведенні обробок необхідно суворо дотримуватись регламентів безпеки, зберігати корисну ентомофауну та бджіл.

Під час та після хімічних обробок забороняється випас худоби на оброблених територіях та прилеглих. Бджолярів просять вживати заходів для запобігання отруєнню бджіл.

Місцевим мешканцям рекомендується використовувати побутові обприскувачі з дозволеними засобами для боротьби з сараною на присадибних ділянках.

Для отримання консультацій щодо виявлення осередків сарани звертайтесь до спеціалістів управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області за телефоном 044 -495-88-63.

« повернутися