У Теофіпольській громаді, за ініціативи «Гончаренко центру» та відділу по роботі з ветеранами, започатковано зворушливий проєкт – «Рушник надії». Ця символічна ініціатива об’єднує жінок, чиї рідні є зниклими безвісти або перебувають у полоні. Вони зібралися разом, щоб створити унікальний рушник, кожен стібок якого – це тиха молитва, а кожна нитка – потужний вираз надії на якнайшвидше повернення захисників додому. Цей рушник стане потужним символом єдності, віри та безмежної вдячності українському народу. Зустріч розпочалася з спільної молитви, яка наповнила серця присутніх чистими думками та світлими помислами. Отець Василь Крисак освятив полотно та благословив початок роботи над вишиванням «Рушника надії». Перший майстер-клас, який допоміг жінкам опанувати тонкощі вишивання імен зниклих та полонених оборонців, провела досвідчена майстриня Людмила Квасюк. Вона детально розповіла про особливості шрифтів, які будуть використані для вишивки. Віримо, що цей «Рушник надії» стане потужним духовним зв’язком, що підтримає кожного, хто далеко від рідної землі. 1 жовтня, на свято Покрови, теофіпольський «Рушник надії» приєднається до всеукраїнської презентації, що відбудеться у столиці України – Києві. Закликаємо жінок із родин зниклих безвісти та військовополонених з усієї Теофіпольщини долучитися до цієї важливої акції. Пам’ятайте, ви не самотні у своїй боротьбі та очікуванні. Ми тут – їхній голос, поки вони там, боронять нашу свободу.