Гіркий біль і смуток… Україна втрачає своїх найкращих синів. Сьогодні Олександрівська громада провела в останню путь гідного воїна, відважного захисника України – військовослужбовця ЗСУ Гончара Владислава Вікторовича. Владислав народився 29 січня 2000 року в Олександрівці. Його дитинство пройшло в рідному селищі, де він навчався в Олександрівській загальноосвітній школі №1, а згодом закінчив Кіровоградський професійний ліцей.

30 серпня 2019 року Владислав Гончар став на військову службу за контрактом. За віддану службу він неодноразово отримував почесні грамоти за зразкове виконання військових обов’язків, значні успіхи у бойовій підготовці, високу дисципліну та готовність до виконання завдань із захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності. Його відвага, стійкість і вірність присязі назавжди залишаться символом справжнього патріотизму. Владислав Гончар загинув 3 травня 2025 року в Херсоні під час виконання бойового завдання. Отримав травми, несумісні з життям, залишившись вірним військовій присязі, демонструючи незламну мужність і стійкість. Йому назавжди залишиться 25…

В Олександрівській громаді оголошено день жалоби за загиблим військовослужбовцем ЗСУ Владиславом Гончаром. Церемонія прощання зібрала велику кількість людей. На честь Героя пролунали залпи військового салюту. Відтепер він назавжди у небесному війську, а над його могилою вічно майорітиме синьо-жовтий прапор.

Важко словами передати біль втрати. У цю важку хвилину ми розділяємо горе з рідними та близькими, схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам’ять про Героя, нашого захисника, назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, бойових побратимів, знайомих і земляків. Ми ніколи не пробачимо російським окупантам. Вічна пам’ять і слава Герою! Честь і доземний уклін!