Горить свіча і пам’яті сльоза,
Додолу з неї краплями стікає.
Горить свіча і плачуть небеса,
Героїв Україна пам’ятає…

🕯️Сьогодні минає рік… Рік гіркої розлуки, нестерпного болю, вічного жалю і незгасної пам’яті.

12 червня 2024 року війна забрала життя Дмитра Васильовича Микитея, заставнівчанина, відданого сина України, воїна, який у найважчий для нашої держави час став на її захист. Пам’ять про Дмитра назавжди залишиться в наших серцях.

Дмитро приєднався до лав Збройних Сил у грудні 2022 року. Він служив у 1-му окремому штурмовому батальйоні імені Героя України Дмитра Коцюбайла, був частиною легендарних «Вовків Да Вінчі». Він боровся за кожен клаптик рідної землі, за нашу свободу, за наше майбутнє. Його подвиг є прикладом мужності та відданості.
Він не відступив. Не здався.
Його серце билося до останнього удару.

💔Дмитро віддав своє життя у жорстокому бою, але його подвиг — це не лише спогад. Це біль, гордість і пам’ять, яка житиме вічно. Вічна пам’ять Герою!

🙏Згадаймо його сьогодні в щирій молитві і подякуймо за його сміливість, за честь, за те, що до останнього подиху залишався справжнім воїном. Пам’ятаємо Дмитра та всіх полеглих героїв.

Щирі співчуття родині та вічна пам’ять відважному воїну.

🕯 ПАМ’ЯТАЄМО…
🥲 СУМУЄМО…
🙏МОЛИМОСЬ…