ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

Влада республіки Україна має формуватись знизу вгору:

починаючи з громад аж до Верховної Ради. На вищі владні рівні мають прийти керівники громад, які вже отримали довіру виборців на місцевому рівні. Настав час підіймати таких людей на гору.

Згідно Статті 141 Конституції України «Строк повноважень

сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої

обрані на чергових виборах, становить п’ять років.»

Проведенню місцевих виборів заважають війна, розпорошення

багатьох громад в наслідок внутрішньої і зовнішньої міграції, відсутність у державному бюджеті коштів на організацію виборів.

Подолати зовнішні та внутрішні перешкоди можливо, якщо

провести місцеві вибори за новим сценарієм:

Запобігти масових зібрань мешканців громад під час

агітаційної кампанії та голосування користуючись електронними

засобами «он-лайн» агітації та голосування.

Задля зниження всеукраїнського напруження під час

передвиборчої боротьби між партіями та кандидатами рознести у часі дати проведення виборів у різних громадах.

Створити реальний реєстр виборців громад. На офіційних

сайтах громадських виборчих комісій зібрати особисті електронні заяви від виборців, які мають намір голосувати: тих, хто мешкає у громадах постійно або ВПО, тих, хто мешкає в інших регіонах країни, за кордоном, к лавах ЗСУ.

Кошти на організацію виборчої кампанії зібрати за допомогою

призначення реєстраційного внеску в розмірі 200 гривень (як то

збираємо на допомогу ЗСУ). Для проведення місцевих виборів з

10-ма мільйонами виборців сукупний бюджет буде дорівнювати 2 млрд

гривень, якого вистачить на проведення місцевих електронних виборів.

МИКОЛА ГОРБАЧОВ

  Україна – НЕ  росія.

          Україна і Росія мають протилежні історичні коріння щодо утворення держави.  Якщо цього не помічати, то будь-яке копіювання російського державотворення стає смертельною загрозою для демократичної України.

          Росія має своє начало та продовження від часів Золотої Орди.  Влада хана/царя вважалася сакральною та спадковою, її легітимність ґрунтувалась на насильстві та крові.

          Це перш за все – централізована влада. Рішення ухвалював хан/цар особисто або через найближчу знать (порівняйте з нашими 5-6-ю «ефективними менеджерами»). Рада  знаті (тобто наша сучасна Верховна Рада) скликались нерегулярно і виключно за волею правителя.

          Ядро їхньої влади – військова знать. (Порівняймо з нашими силовими структурами при президентській адміністрації.)

          Право та закони здійснювались за Ясами/указами Чингізхана/царя. (Згадаймо  жорстокі неконституційні дії нашої влади щодо українців. Такі  як позбавлення громадянства, як санкції проти українців. Такі дії базуються на авторитеті президента, в росії – на авторитеті хана/царя.)

          В такій системі хан/цар призначає свого намісника, який не має відношення до місцевого населення, їх потреб і інтересів, він не залежить від їх думки. Тому  може правити на свій розсуд, озираючись тільки на царя. Громаді це не дає ніякої користі.

   В росії  ротація влади історично відбувається через спадковість або заколоти. Зміна влади в Україні за таких умов не припустима, бо то є копіювання російського досвіду, то є шлях до авторитаризму.

          Україна має своє начало та продовження від часів Запорізької Січі (Схід) та Магдебурзького права (Захід). Влада формувалась від громади.  Загальна військова рада на Січі, міське самоврядування при Магдебурзькому праві – то є справжнє народне самоврядування . (Спробуйте знайти щось подібне в російській історії!)

          Об’єднуюче  начало двох українських систем – виборність, яка має початок у громадах. Механізм роботи обох систем  — ротація, колегіальність, залежність від волі виборців. Управлінець постійно враховує інтереси громади.

           Ядром влади як на Січі, так і в рамках Магдебурзького права були місьцеві органи, такі як магістрат або військова старшина.

          Навіть неозброєним оком можна побачити різницю між державами, починаючи з історичних часів. Ось чому Україна не росія!

          Шлях до майбутнього –  через встановлення виборчої «черги».

 1. Обираємо спочатку місцеву владу.

 2. Обранці у громадах зі свого складу пропонують кандидатів до Верховної Ради.

 3. Обранці до обласних рад  пропонують зі свого складу кандидатів на пост президента.

          Потрібен  РУХ  ЗНИЗУ  ВГОРУ!

Микола Горбачов       Голова ГО «За Демократичне Виборче Право»

« повернутися