Графіті Микулинецького замку: Свідчення історії

#замок_на_замку

Будь-які військові, громадські чи культові пам’ятки архітектури, завжди були місцями, де в різний історичний час концентрувалась велика кількість людей. Значна кількість замкової залоги або вірних у храмах, наявність вільного часу або бажання знайти заступництво у небесних сил, зазвичай спонукали людей до своєрідної «творчості», результатом якої сьогодні є графіті. Давні графіті на Микулинецькому замку – це не лише написи, а й важливі історичні джерела.

Сучасне суспільство часто сприймає графіті як щось негативне, антисоціальне та деструктивне. Однак, давні графіті не можна оцінювати крізь призму сучасних почуттів. Для дослідника старовини вони є цінним джерелом вивчення історії рідного краю. Графіті на стінах Микулинецького замку – це унікальні свідчення минулого.

Микулинці, центр однойменної селищної громади на Тернопільщині, володіє замком, який є одним із таких об’єктів, де збереглись петрогліфи, що мають дослідницький інтерес. Цікаво, що дослідники Микулинецького замку досить рідко звертали увагу на ці свідчення минулого, що є великою помилкою. Необхідно глибше вивчати графіті Микулинецького замку.

Вапнякове каміння, яке прикрашало зовнішні та внутрішні частини східної і південної брам, завдяки своїм природним характеристикам, було найбільш придатне для обробки та нанесення написів або знаків. Саме тут, на блоках «діамантового русту», було віднайдено до 90% усіх замкових графіті. Графіті Микулинецького замку – це багатство історії.

Значна частина написів та позначок відноситься до ХХ ст. і не має великого дослідницького інтересу. Хоча серед їхнього різноманіття невелику зацікавленість викликають польськомовні написи, які мають датування: «1937», «1938» та «1939» роки. Незважаючи на їхню каліграфію, це лише класичні графіті, нанесені з метою увіковічнити свою присутність. Більшу зацікавленість викликають давніші графіті, вік яких можна встановити за датами.

Наприклад, на вцілілому вапняковому блоку із внутрішнього боку замурованої південної брами є напис «1893 Torky». Слово Torky не вдалось дешифрувати. Ймовірно, це прізвище особи, яка хотіла увіковічнити себе. Графіті Микулинецького замку приховують чимало загадок.

Значна частина давніших написів та знаків, які нанесені на вапняковому камінні, спотворена та перекрита нашаруваннями пізніших графіті, здебільшого ХХ ст. Окремі з написів, які чітко проглядаються, є доволі загадковими. Їх вже не можна віднести до класичних графіті, які не містять ніякої інформації, окрім згадки імені, прізвища чи ініціалів невідомих осіб.

Зокрема, напис, вирубаний кириличними літерами «Рабунок Р 1646.», можна ідентифікувати як Грабунок 1646 року. В Словнику української мови слово рабунок трактується як діалектне та означає грабунок, грабіж, здобич, награбоване майно, викрадення. Етимологія цього слова свідчить про його запозичення з польської мови – rabować. Відповідник у нововерхньонімецькій – rauben (грабувати, викрадати). На українському ґрунті слово рабунок зблизилося з гра́бити, грабувати. Слово рабунок відоме не лише на теренах заходу України. На Наддніпрянщині ним здавна теж активно послуговувались. Графіті Микулинецького замку – це ще й мовна історія.

А втім, кириличний напис на тесаному блоці із залишків південної брами Микулинецького замку, датований 1646 роком, є доволі неймовірним та неправдоподібним, а тому, здається не автентичним. Годі собі уявити, аби звичайний посполитий ХVІІ ст. був навчений грамоті та послуговувався під час письма українською розмовною мовою. Радше в цю епоху написи могли залишити освічені представники вищих прошарків суспільства. Однак, писати вони могли на польській або латинській мовах. Також версія про пограбування замку в 1646 році теж не має джерельної бази. Однак, грабежі Микулинецького замку, навіть, у відносно мирний час траплялись. Принаймні, про один рабунок, що трапився в кінці 1672 році відомо зі справ Галицького сейму. Винуватцем цієї події стало польське військо, яке зупинялось під замком в Микулинцях та своїми неправомірними діями завдало багато шкоди власнику твердині.