“Братський притулок”: Темна сторінка історії Південної Кореї та її відголоски

Щоб повною мірою осмислити феномен таких великих соціальних притулків, як “Братський притулок” у Південній Кореї, необхідно зануритися в глибини історії країни 1980-х років. Цей період став поворотним для нації, що відчайдушно намагалася відновитися після руйнівної Корейської війни 1950-х років. Початок 80-х ознаменувався так званою “Сеульською весною” — епохою запеклої боротьби за демократію в умовах жорсткої диктатури. Паралельно з цими політичними потрясіннями відбувався стрімкий економічний прорив.

Напередодні Олімпійських ігор 1988 року, які мали відбутися в Сеулі, тодішня влада прагнула представити Південну Корею світу як сучасну, процвітаючу країну з розвиненою інфраструктурою та щасливими громадянами. У рамках цієї стратегії було ухвалено рішення про “очищення” міських вулиць від бездомних та жебраків. Саме це рішення поклало початок одній з найстрашніших сторінок у новітній історії Південної Кореї.

“Братський притулок” — жахливий реальний концтабір

За наказом президента Чон Ду Хвана поліція отримала широкі повноваження для арешту безпритульних осіб та їх примусового відправлення до соціальних притулків. Проте ця ініціатива швидко перетворилася на масштабні репресії, що вийшли далеко за межі боротьби з бездомністю. За ґрати потрапляли не лише бездомні, а й політичні активісти, учасники протестів, а також просто безробітні громадяни. Такий притулок, який став сумнозвісним центром цих репресій, “Братський притулок” у Пусані, спочатку мав благородну мету: надати людям дах над головою, їжу та допомогти опанувати навички для самостійного життя. Але реальність виявилася значно жахливішою.

@ai.magico ‘Squid game” was based on a true event in (1986).it took place in a bunker in no man’s land in South Korea were people were held hostages and had to complete several games to survive. The host with unhuman like thoughts was never found. #squidgame #squidgamenetflix Heavy Pink Soldier – Farran Ez

Цей заклад фактично перетворився на справжній концтабір, де близько 40 тисяч людей були примушені до безоплатної праці, отримуючи натомість мізерну порцію рису та супу. Умови утримання були нелюдськими, люди піддавалися фізичним та моральним тортурам, а деякі з них провели в цьому пеклі десятиліттями. “Братський притулок” став символом грубого порушення прав людини.

Жорстокість та “ігри на виживання” в “Братському притулку”

Керівництво притулку на чолі з Пак Ін Гином створило там справжню “державу в державі”, де панували беззаконня та жорстокість. Працівники закладу систематично знущалися з беззахисних людей: били, катували, жінок ґвалтували, а деяких навіть продавали для медичних досліджень чи примусового вилучення органів. Для повного контролю над ув’язненими була впроваджена система “взводних лідерів” – деяких засуджених змушували ставати наглядачами за іншими, що посилювало атмосферу страху та недовіри. Будь-яке порушення правил жорстоко каралося побоями або багатогодинним стоянням у виснажливих тюремних позах. Це була система, яка нищила гідність та людську сутність.

@account44557722 Squid game in real life / The history of the Brothers home #brothershome #fyp #squidgame #viral_video original sound – account44552277

Найбільш цинічною “розвагою” для охоронців стали смертельні “ігри на виживання”, які віддалено нагадують сюжет відомого серіалу “Гра в кальмара”. Ув’язнених змушували пересуватися по вузьких балках або ходити по гострому склу, де найменша помилка часто коштувала життя. На ці жорстокі змагання робилися ставки, а невдачливих жорстоко карали. Це було справжнє пекло на землі, що є яскравим прикладом порушення прав людини.

Розслідування, судові процеси та пошук справедливості

У 1986 році журналіст Кан Єн Джун оприлюднив своє шокуюче розслідування, яке спричинило широкий суспільний резонанс. Ті, хто вижив у “Братському притулку”, розповідали жахливі історії про те, як їм вдалося “вийти з пекла”, але багато постраждалих дотепер страждають від глибоких фізичних та психологічних травм. Державна комісія, створена у 2022 році, підтвердила, що за період з 1975 по 1986 роки у “Братському притулку” загинуло щонайменше 657 людей. Однак, враховуючи, що багато тіл було знищено, реальна кількість жертв, ймовірно, значно більша. Попри жахливі масштаби злочинів, головний винуватець, Пак Ін Гин, отримав лише 2,5 роки ув’язнення за корупцію, а не за порушення прав людини та злочини проти людства. Постраждалі продовжують домагатися справедливості, але вирок залишився без змін, що є символом недосконалості правової системи.

Фотографії “справжньої гри в кальмара” у TikTok – правда чи міф?

У сучасних соцмережах неодноразово з’являлися вірусні фотографії, які нібито демонстрували інтер’єр “справжньої гри в кальмара” – занедбане приміщення зі стінами, пофарбованими у дитячі пастельні кольори. Деякі користувачі стверджували, що ці фото є беззаперечним доказом реальності подій, дуже схожих на сюжет популярного серіалу “Гра в кальмара”.

Проте, як виявилося, це була дезінформація. Зображення були створені штучним інтелектом і вперше опубліковані ще в жовтні 2024 року користувачем Instagram @CityHermitAI – більш ніж за два місяці до прем’єри другого сезону “Гри в кальмара”. Це підкреслює важливість перевірки інформації в епоху цифрових технологій.

Отже, хоч реальна історія “Братського притулку” у Південній Кореї дійсно надихнула творців “Гри в кальмара”, фотодоказів існування “справжньої гри” не існує – це лише вигадка, створена за допомогою сучасних технологій. Проте ця історія є суворим нагадуванням про важливість захисту прав людини та недопущення подібних трагедій у майбутньому.