🙏 Громада Здолбунова провела в останню путь свого героя, військовослужбовця Олега Тринітка. Його життя, сповнене відданості та жертовності, обірвалося надто рано, залишивши глибокий слід у серцях земляків.

Олег народився у Здолбунові, де пройшли його дитинство та юність. Змалку він вирізнявся добротою та щирістю. Після закінчення дев’ятирічки у Здолбунівській ЗОШ №2, Олег здобув технічну освіту в Рівненському автодорожньому технікумі, ставши кваліфікованим техніка-механіком. Він мав хист до ремонту, працював на СТО, а згодом здобув досвід у будівельній сфері. У вільний час Олег захоплювався інтелектуальними іграми, зокрема шахами, активно займався спортом та знаходив задоволення у ремонті електротехніки. Його різнобічні інтереси свідчили про неординарну особистість.

Незважаючи на проблеми зі слухом та часті хвороби, Олег Тринітко прийняв рішення захищати Україну. У липні 2025 року він долучився до лав Збройних Сил. Перші кроки служби проходили на Рівненському полігоні, а згодом він ніс відповідальну варту на Івано-Франківщині у підрозділі протиповітряної оборони. Хоча стан здоров’я не дозволив йому бути безпосередньо на передовій, Олег сумлінно виконував свій обов’язок у тилу, усвідомлюючи важливість своєї ролі для оборони країни.

На жаль, 26 лютого 2026 року, під час несення служби, солдат Олег Тринітко відійшов у вічність внаслідок гострої легеневої недостатності. Йому назавжди залишиться 52 роки. Його смерть стала непоправною втратою для його близьких та для всієї громади, яка цінувала його відвагу та відданість.

Без батька залишився син Михайло, який, як символ незламності духу, також боронить Україну. Мати втратила сина, який був для неї надійною опорою та підтримкою у всіх життєвих ситуаціях. Ця втрата особливо болюча, адже Олег був світлою людиною, чия присутність дарувала тепло та радість.

Світла пам’ять про Олега Тринітка, доземний уклін за його подвиг та самовідданість. Ми глибоко співчуваємо його родині та близьким у цей нелегкий час. Його ім’я назавжди закарбоване в історії захисників України.