Сумна звістка сколихнула громаду: у бою за волю України загинув наш земляк, капітан Євген Миколайович Базевич, позивний «Скала». Його мужність і відданість стануть прикладом для наступних поколінь.

Євген народився 6 жовтня 1977 року в мальовничому селі Таужне. Саме тут, на рідній землі, пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчаючись у Таужненській школі з 1984 по 1994 рік, він не лише здобував знання, але й формував свої життєві принципи, ставав особистістю. Його шлях продовжився в Українському транспортному університеті, який він успішно закінчив у 1999 році, здобувши фах інженера-будівельника автомобільних доріг та аеродромів. Паралельно здобув військову підготовку, отримавши звання лейтенанта у 1998 році.

1999 рік ознаменувався для Євгена не лише професійним становленням, а й створенням сім’ї. Він одружився з коханою Олесею, а згодом їхню родину поповнили дві доньки — Анастасія (2000 р.н.) та Катруся (2008 р.н.). Для них батько був справжньою опорою – сильним, люблячим, завжди готовим прийти на допомогу. Родина щасливо проживала в місті Бориспіль.

Протягом 1999-2007 років Євген працював водієм-експедитором, а з 2007 по 2008 рік обіймав посаду механіка у ДП «Райське джерело». З 2008 по 2013 роки він майстрував дороги в Борисполі, а з 2013 року працював старшим майстром на підприємстві «Київшляхміст». Колеги згадують його як відповідального, спокійного та надійного працівника. У вільний час любив риболовлю, прогулянки на природі та щире спілкування з друзями, цінуючи кожен момент життя.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, Євген, не вагаючись, став на захист Батьківщини. З 8 березня по 27 вересня 2022 року він командир взводу у 121-й окремій бригаді територіальної оборони. З вересня 2022 року його бойовий шлях пролягав на Херсонському напрямку. У важких умовах війни, серед випробувань, доля подарувала йому нове кохання. На фронті Євген зустрів Єлизавету, бойову медикиню. У 2024 році у них народився син, який нестиме в собі частинку батьківської любові та пам’яті.

Капітан Євген Базевич, командир 1 стрілецької роти в/ч А7342, загинув, героїчно виконуючи свій військовий обов’язок. Його життя обірвалося внаслідок ворожого удару по автомобілю в селі Гаврилівка на Херсонщині. За відвагу та самовідданість він був відзначений численними нагородами. Та найвища нагорода для нього — це пам’ять, що житиме в серцях рідних, друзів та бойових побратимів.

‼️ Про точний час і дату прощання з Героєм буде повідомлено додатково.