Громада з глибоким сумом та невимовним болем зустріла “НА ЩИТІ” та провела в останню дорогу свого Героя. Стоячи на колінах, схиливши голови у скорботі, мешканці громади зустрічали траурний кортеж біля Тризуба, на центральній площі, над якою знову пролунала щемлива мелодія “Плине кача”. Це був момент, що закарбувався в серцях кожного, хто прийшов віддати шану загиблому воїну, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Міський голова, звертаючись до присутніх на траурному мітингу, повідомив трагічну звістку: Павлов Андрій Михайлович, народжений 16 червня 1992 року в селищі Троїцьке Сватівського району Луганської області, назавжди залишиться в пам’яті громади. “Віднині він наш”, – наголосив міський голова, підкреслюючи, що хоча Андрій народився на Луганщині, він став справжнім сином цієї землі, воїном і Героєм, який присвятив п’ять років свого молодого життя невтомній боротьбі за майбутнє України. Його жертовність є прикладом для всіх. Андрій був не просто військовим – він був втіленням справжнього українця, який понад усе любив свою Батьківщину. До війни, у мирному житті, він обрав професію тракториста і сумлінно працював у місцевому господарстві. Він створив сім’ю, і у квітні 2020 року його щаслива родина поповнилася двійком діток – сином та донечкою. Це свідчить про його прагнення до мирного, щасливого життя, яке він захищав ціною власного. Проте вже у травні того ж року, коли війна почала набирати обертів, Андрій був призваний Білокурахинсько-Троїцьким ОРВК та СП Луганської області. Він не вагаючись уклав контракт і розпочав службу у 92-ій окремій механізованій бригаді ім. кошового отамана І. Сірка. Протягом п’яти років служби, Андрій Павлов набув неоціненного досвіду військової справи, ставши кваліфікованим і відважним захисником України. Він обіймав важливу військову посаду – оператора 2-го взводу протитанкових ракетних комплексів військового формування. Ця посада вимагала високої майстерності та холоднокровності у найскладніших умовах. У запеклих боях, що тривали не один рік, Андрій Павлов завжди проявляв надзвичайну сміливість, безстрашність та рішучість. Він був справжнім взірцем для своїх побратимів, демонструючи незламний дух і професіоналізм. Його відвага та самовідданість не залишилися непоміченими: за мужність і відвагу, виявлені у захисті Батьківщини, Андрій був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Золотий Хрест» 12 жовтня 2023 року. Крім того, він був відзначений медаллю «За оборону України», що є свідченням його значного внеску у боротьбу за мир та територіальну цілісність держави. Пам’ять про Героя Андрія Павлова назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, і в історії громади, яка пишається своїм сином. Його подвиг – це нагадування про ціну свободи та жертовність українських воїнів. Ми вдячні кожному загиблому воїну за можливість жити у вільній країні. Вічна слава Герою!

Детальніше за посиланням