Кам’янець-Подільська громада знову переживає невимовну скорботу. Андрій Вікторович Білик – хоробрий Воїн, який віддав життя за рідну землю, назавжди повернувся додому на щиті. Його героїчна загибель, що сталася 20 вересня 2025 року, залишила глибоку рану в серцях рідних, друзів та побратимів.

Андрій Білик народився 17 грудня 1978 року. Він завжди відзначався уважністю, відповідальністю та відданістю своїм близьким. Коли країна опинилася в небезпеці, він без вагань вступив до лав Збройних Сил України. З 29 червня 2023 року Андрій Вікторович служив командиром інженерно-саперного відділення, щодня ризикуючи власним життям.

Його мужність і рішучість слугували прикладом для всіх. Як сапер, він захищав побратимів та мирних жителів від смертельної небезпеки, розміновуючи території. Ця небезпечна робота вимагала неабиякої витримки та професіоналізму.

20 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу Гусинки Куп’янського району Харківської області, молодший сержант Білик загинув. На території, де кожен крок міг стати останнім, він зберігав спокій та зосередженість, демонструючи надзвичайну відвагу. Його втрата – це не лише горе для родини, а й тиша, що настає після бою, та сльози товаришів, які не змогли його врятувати.

25 вересня 2025 року Кам’янець-Подільський прощався зі своїм Захисником. Траурна процесія пройшла вулицями міста, і кожен крок людей був відлунням спільної втрати. Тисячі містян вийшли, щоб живим коридором пошани, стоячи на колінах, провести Андрія Вікторовича в останню путь. Ця мить абсолютної тиші та глибокої скорботи об’єднала всю громаду в горі та безмежній шані.

Молодшого сержанта Андрія Білика поховали з усіма військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища. Під залпи військового салюту та звуки Державного Гімну України земля прийняла свого вірного Сина, який чесно і до кінця виконав свій військовий обов’язок.

Андрій Білик назавжди залишиться в наших спогадах, серцях та молитвах. Його відданість, мужність і самопожертва назавжди закарбуються в душах тих, хто його знав і любив. Пам’ять про нього житиме вічно.

Світла пам’ять тобі, Воїне. Герої не вмирають! Вони навічно в строю!

Міський голова Михайло Посітко