ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ГЕРОЯ-САПЕРА АНДРІЯ БІЛИКА

Кам’янець-Подільська громада вкотре занурилася у невимовну скорботу. Андрій Вікторович Білик — сміливий Воїн, який віддав життя за рідну землю, назавжди повернувся додому на щиті. Його героїчна загибель 20 вересня 2025 року залишила глибоку рану у серцях рідних, друзів і побратимів, нагадуючи про високу ціну миру.

Андрій Білик народився 17 грудня 1978 року. Він завжди був уважним, відповідальним та відданим тим, кого любив. Коли країна потребувала захисту, він не вагаючись вступив до лав Збройних Сил України. З 29 червня 2023 року він служив командиром інженерно-саперного відділення, щодня ризикуючи своїм життям на небезпечній ниві розмінування.

Його мужність і рішучість були прикладом для всіх, адже як сапер він самовіддано захищав побратимів і цивільних від смертоносної загрози, роблячи території безпечнішими. Кожен розмінований метр — це чиєсь врятоване життя, свідчення його професіоналізму та відваги.

20 вересня 2025 року, поблизу Гусинки Куп’янського району Харківської області, молодший сержант Білик загинув, виконуючи надважливе бойове завдання. На території, де кожен рух був потенційно смертельним, він залишався спокійним і зосередженим, незважаючи на смертельну небезпеку. Його відхід — це невимовний біль для родини, трагічна тиша після бою та сльози товаришів, які не змогли запобігти цій трагедії.

Сьогодні, 25 вересня 2025 року, Кам’янець-Подільський прощався зі своїм відважним Захисником. Траурна процесія рушила вулицями міста, і кожен крок людей здавався відлунням спільної втрати. Тисячі містян вийшли, щоб живим коридором пошани, стоячи на колінах, провести Андрія Вікторовича в його останню дорогу. Це була хвилина абсолютної тиші та глибокої скорботи, коли вся громада єдналася у горі та безмежній шані до полеглого героя.

Поховали молодшого сержанта Андрія Білика з усіма військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища. Під залпи військового салюту та звуки Державного Гімну України земля прийняла свого вірного Сина, який чесно і до кінця виконав свій військовий обов’язок. Його пам’ять житиме вічно.

Андрій Білик назавжди залишиться серед нас — у спогадах, у серцях, у молитвах. Його відданість, мужність і самопожертва назавжди залишать глибокий слід у душах тих, хто його знав і цінував. Ми пам’ятатимемо його як справжнього Героя України.

Світла пам’ять тобі, Воїне. Герої не вмирають! Вони назавжди в строю! 💙💛