11 вересня – день, омитий сльозами. Сьогодні хмари затулили сонце, а серце кожного жителя Павлівської громади стискає нестерпний біль. Радовичі втратили свого сина, вірного воїна та справжнього Героя — Юрія Ярославовича Атласа. Ця втрата стала тяжким ударом для всієї громади.

Життя Юрія, молодшого сержанта військової частини А7028, обірвалося 8 вересня 2025 року під час підступного обстрілу російськими окупантами в районі населеного пункту Костянтинівка, що на Донеччині. Вірний присязі та Батьківщині, він виконував свій військовий обов’язок до останнього подиху. Отримавши несумісні з життям поранення, Юрій Ярославович віддав найдорожче — своє життя, аби ми з вами могли жити у мирі.

Попрощатися з нашим Героєм прийшли не лише найрідніші та друзі, а й численні односельчани, бойові побратими та мешканці всієї Павлівської громади. У скорботі схилили голови сільський голова Андрій Сапожник, заступник сільського голови Сергій Фіть, секретар сільської ради Ольга Фіть, старости старостинських округів, начальник відділення рекрутингу та комплектування третього відділу Володимир-Волинського районного ТЦК та СП майор Владислав Галушков, військовослужбовці та всі, хто не міг залишитися осторонь у цей важкий час.

Поминальну службу за упокій Героя очолив Єпархіальний благочинний Іваничівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму смт Іваничі митрофорний протоієрей Андрій Мельничук разом із священнослужителями громади. Слова молитви й суму линули в небеса, зливаючись із гіркими сльозами матері, рідних та усіх, хто проводжав воїна в останню путь.

«Ми втратили не просто односельчанина — ми втратили частинку нашої громади, нашої України. Юрій назавжди залишиться прикладом мужності, сили духу і безмежної любові до рідної землі», — зазначив у скорботних словах очільник громади Андрій Сапожник. Його мужність надихає, а відданість справі захисту України є беззаперечною.

Сьогодні Радовичі, вся Павлівська громада і вся Україна втратили Героя. Але пам’ять про Юрія Ярославовича Атласа житиме вічно. Його ім’я буде викарбуване не лише в історії села, а й у серцях усіх, хто цінує свободу та мужність. Ми пам’ятатимемо його подвиг.

Вічна пам’ять і слава нашому Захиснику! Низький уклін родині та щирі співчуття близьким. Герої не вмирають — вони залишаються світлом у наших серцях, надихаючи наступні покоління.

« повернутися