Судовий процес в Алмати завершився вироком громадянину Казахстану Тимуру Пралієву, який брав участь у бойових діях на території України у складі російської ПВК «Вагнер». Його визнали винним у незаконній участі в іноземних збройних конфліктах, що є серйозним злочином. Суд призначив йому п’ять років колонії, що є мінімальним терміном, передбаченим санкцією відповідної статті кримінального кодексу Казахстану. Це рішення підкреслює серйозне ставлення Казахстану до участі своїх громадян у подібних конфліктах.

За інформацією казахстанського видання «Орда», Пралієв був завербований до лав ПВК «Вагнер» восени 2022 року. Він брав участь у бойових діях до жовтня 2024 року, виконуючи роль зв’язківця. Його участь у штурмі Бахмута, одного з найзапекліших етапів війни, була відзначена нагородженням кількома медалями. У 2023 році найманець отримав російський паспорт, однак зберіг громадянство Казахстану, що стало важливим фактором у подальшому судовому розгляді.

Крім участі у війні в Україні, Тимур Пралієв, як повідомляється, брав участь у бойових діях у Малі, що свідчить про його тривалу залученість до військових конфліктів. За весь період служби в ПВК «Вагнер» він отримав значну грошову винагороду у розмірі 4 мільйонів 160 тисяч рублів, що демонструє фінансову мотивацію найманців.

Після звільнення з лав ПВК «Вагнер», Пралієв проходив лікування у Білорусі, а згодом у Росії. Його подальші дії виявилися не менш драматичними: він спробував нелегально перетнути кордон між США та Мексикою. 4 січня 2025 року Тимура Пралієва було затримано у штаті Техас. При собі він мав паспорти Казахстану та Росії, значну суму готівки в різних валютах (4 тисячі доларів, 60 тисяч мексиканських песо) та безпілотник, що викликало додаткові питання щодо його намірів.

Американський суд засудив його до 15 діб міграційної в’язниці з подальшою депортацією до Казахстану. Проте, вже на території Казахстану, Тимур Пралієв поста істав перед судом за участь у незаконних збройних формуваннях. На судовому засіданні в Алмати Пралієв посилався на важке захворювання та просив про умовне покарання. Його адвокати намагалися оскаржити юрисдикцію казахстанського суду, посилаючись на отримане підсудним російське громадянство. Однак, суд відхилив ці аргументи, наголосивши, що на момент вербування до ПВК «Вагнер» Пралієв мав виключно казахстанський паспорт.

Ця справа підкреслює складність міжнародного права та боротьби з найманством, особливо в контексті триваючих збройних конфліктів. Рішення суду в Казахстані є прецедентом, що демонструє прагнення країни дотримуватися міжнародних норм та притягати до відповідальності своїх громадян, які беруть участь у незаконних військових діях за кордоном.

Цікаво, що раніше у Державному департаменті США заявляли про активну підтримку вторгнення Росії до України з боку кубинської влади, зазначаючи, що на боці Москви можуть воювати до 5000 кубинців. Ця інформація вказує на ширшу проблему використання іноземних найманців у конфлікті.