4 вересня у самому центрі Сонця з’явилася загадкова гігантська структура у формі літери S. Ця подія відбулася незадовго до потужного сонячного спалаху класу М, який спричинив викид величезної хмари плазми у космічний простір. Ці унікальні космічні явища привернули увагу астрономів та науковців по всьому світу. Спостереження за сонячною активністю, особливо за такими незвичними формаціями, як гігантська буква S на Сонці, допомагають краще зрозуміти процеси, що відбуваються на нашій найближчій зірці.

Про це детально повідомило видання LiveScience.

Викид плазми, що мав діаметр близько 700 тисяч кілометрів, відзначився своєю незвичною темною появою на тлі яскравого Сонця. Цей ефект пояснюється нижчою температурою плазми всередині хмари порівняно з навколишньою поверхнею Сонця, що створює візуальний контраст. Подібний феномен спостерігається і при формуванні сонячних плям, які також виглядають темнішими через знижену температуру.

7 вересня ця потужна космічна хмара досягла Землі, спровокувавши геомагнітну бурю. Цікаво, що цей інцидент збігся у часі з повним місячним затемненням, відомим як «кривавий Місяць», яке спостерігалося багатьма мешканцями планети. Однак, зафіксована буря мала мінімальний рівень потужності G1, що не спричинило масштабних полярних сяйв. Вивчення таких явищ, як сонячні спалахи та їхній вплив на Землю, є важливим напрямком сучасної астрономії.

Фахівці називають подібні явища рідкісним «сигмоїдним виверженням», що походить від грецької літери «сигма», яка нагадує англійську S. Цього разу S-подібна структура сформувалася трохи вище сонячного екватора, на півкулі, оберненій до нашої планети. Її вражаюча ширина сягала майже 125 тисяч кілометрів, що у десять разів перевищує діаметр Землі. Аналіз сонячної активності допомагає нам краще розуміти нашу зірку.

Такі незвичайні виверження утворюються внаслідок закручування магнітних полів навколо сонячних плям, подібно до стиснутої пружини, що призводить до викривлення плазми. Дослідження гігантської літери S на Сонці відкриває нові перспективи в розумінні магнітних полів зірки.

Схожа «буква S» вже була зафіксована у вересні 2017 року, перед винятково потужним сонячним вибухом X9.3. Вперше потенціал сигмоїдних вивержень був виявлений наприкінці 2000-х років, але точний механізм формування таких S-подібних структур досі залишається предметом наукових дискусій та досліджень. Це свідчить про складність процесів, що відбуваються на Сонці, і необхідність подальшого вивчення сонячної активності.

Деякі науковці припускають, що така форма виникає внаслідок злиття двох J-подібних структур. Інші дослідження натомість вказують на те, що одна J-подібна структура може трансформуватися в S-подібну під впливом складних магнітних полів. Продовження спостережень за Сонцем є ключовим для розкриття цих таємниць.

Нагадаємо, нещодавно астрономи представили захопливі результати спостережень за екзопланетою Trappist-1e, яка знаходиться на відстані 40 світлових років від Землі. Ця планета, схожа за розмірами на нашу, давно вважається одним з найімовірніших кандидатів для пошуку ознак атмосфери та потенційних умов, придатних для життя. Дослідження таких планет розширюють наші знання про Всесвіт.