Глибокий смуток оповив усю нашу громаду. Мешканці з усіх сіл зібралися, щоб зустріти траурний кортеж із тілом доблесного сина України, полеглого на війні – Володимира Яцюти. Цей день став ще одним болісним нагадуванням про неймовірну ціну, яку наша нація платить за свою свободу та незалежність. Люди вишикувались у живий коридор, демонструючи свою глибоку шану та вдячність. Це був момент прощання з тим, хто віддав найцінніше – власне життя – задля мирного неба та світлого майбутнього своєї країни. Його героїчний вчинок назавжди закарбований у серцях українців, ставши символом безмежної мужності та самопожертви, яку демонструють наші Захисники.

Біля сільської ради зібралися численні земляки, аби віддати останню повагу полеглому воїну. Рідні та близькі, друзі, побратими по зброї, військові та просто небайдужі громадяни – усі, хто знав Володимира Яцюту особисто або чув про його подвиг, прийшли попрощатися. Кожне серце, присутнє на цій скорботній церемонії, було сповнене болю і гордості за незламний дух українського захисника. Його жертовність не буде забута, а пам’ять Героя житиме вічно у серцях тих, кого він захищав, надихаючи на боротьбу за вільне майбутнє. Цей момент об’єднав усіх у спільному горі та усвідомленні величі його вчинку, підкреслюючи силу духу та єдність нації.

Поминальну службу за загиблим воїном відправило духовенство Свято-Миколаївської церкви Православної Церкви України, додаючи духовної глибини до прощального моменту. Слова молитви лунали над громадою, несучи розраду та надію на вічний спокій душі відважного Захисника України. Це був час для глибоких роздумів про велич вчинку Володимира Яцюти та про те, як важливо цінувати кожного, хто стоїть на захисті нашої держави, адже саме завдяки таким Героям ми маємо можливість будувати своє майбутнє. Ця церемонія підкреслила глибоку повагу до його самопожертви, наголошуючи на його безсмертній спадщині для прийдешніх поколінь.

Після зворушливого прощання біля сільської ради, уся громада пішою ходою провела Володимира в його останню земну путь – до місця вічного спочинку. Ця процесія стала символом єдності та непохитності духу, демонструючи, що наші воїни ніколи не залишаються на самоті у своїй боротьбі, і що їхній подвиг завжди буде вшанований. Зі сльозами скорботи, що котилися по обличчях, і серцем, сповненим глибокої вдячності, мешканці схилили голови перед величним подвигом свого Героя. Володимир Яцюта був не просто солдатом – він був втіленням стійкості, мужності та любові до рідної землі. Його ім’я навіки вписано в історію нашої громади та всієї України, слугуючи яскравим маяком для майбутніх поколінь та нагадуванням про важливість боротьби за свободу.

Ця болісна втрата ще раз підкреслює важливість підтримки Збройних Сил України та всіх, хто стоїть на захисті нашого суверенітету. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, і обіцяємо, що їхня жертва не буде марною. Пам’ять Героя Володимира Яцюти надихатиме майбутні покоління на самовіддане служіння Батьківщині. Його відданість і мужність є прикладом для кожного з нас, хто прагне жити у вільній та незалежній країні. Вічна пам’ять і шана Герою, чиє життя стало яскравим прикладом незламності духу. Щирі співчуття рідним і близьким, які переживають найважчу втрату. Ми поділяємо вашу скорботу та завжди будемо пам’ятати про його жертовність. Нехай його душа знайде вічний спочинок, а його подвиг живе у наших серцях.