26 квітня 2025 року виповнюється 39 років з дня Чорнобильської катастрофи – події, яка назавжди змінила світ. Цей день є траурним для вшанування пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства та всіх її жертв. Ми згадуємо героїзм ліквідаторів – персоналу Чорнобильської АЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених та медиків, які віддали свої життя та здоров’я, ліквідуючи наслідки аварії.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Згодом, 8 грудня 2016 року, Генеральна асамблея ООН підтримала цю ініціативу, проголосивши 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Це нагадування про глобальний масштаб трагедії та необхідність міжнародної співпраці для запобігання подібним катастрофам у майбутньому.

Чорнобильська катастрофа стала екологічно-соціальною аварією, спричиненою вибухом і руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, що розташована на території України, у ніч на 26 квітня 1986 року. Вибух мав надзвичайно руйнівний характер, реактор був повністю знищений, а в навколишнє середовище було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. Наслідки аварії відчутні й досі, нагадуючи про небезпеку необдуманого використання ядерної енергії та важливість безпеки на ядерних об’єктах.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності та самовідданості тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного українця, назавжди залишивши у пам’яті народній подвиг ліквідаторів, які, ризикуючи власним життям, боролися з наслідками катастрофи. Їхній героїзм має бути прикладом для майбутніх поколінь, а пам’ять про жертв Чорнобиля має зберігатися вічно.