Міністерство оборони Данії повідомило про початок випробувань новітніх засобів морського стеження у регіонах з обмеженим контролем. Збройні сили Данії розпочали тримісячне тестування чотирьох автономних вітрильних човнів Voyagers у національних водах та водах НАТО.

Операція розпочалася на тлі ескалації напруженості в акваторії Балтійського та Північного морів, а також серії диверсійних актів, що почастішали після початку повномасштабного конфлікту в Україні.

Два з чотирьох Voyagers вийшли з пристані в Кьоге неподалік Копенгагена 16 червня, приєднавшись до двох інших, що вже з 6 червня патрулюють акваторію в рамках місії НАТО.

Що відомо про безпілотні судна Voyagers?

Десятиметрові судна Voyagers, вироблені американською компанією Saildrone, призначені для тривалих автономних місій у морі. Вони працюють на основі енергії вітру та сонця. Ці морські дрони обладнані сучасними сенсорами: радарами, інфрачервоними та оптичними камерами, гідролокаторами та акустичними системами, що значно розширює можливості контролю морського простору.

Засновник Saildrone Річард Дженкінс пояснює, що Voyagers – це «вантажівка», яка несе сенсори, застосовує машинне навчання та штучний інтелект для створення «повної картини того, що відбувається над і під водою» в радіусі 30-50 км у відкритому морі.

Дженкінс також відзначає, що чимало загроз у морі залишаються непоміченими, зокрема пошкодження кабелів, незаконний вилов риби, контрабанда зброї, наркотиків і людей, оскільки «ніхто за цим не спостерігає».

«Saildrone з’являється там, де раніше в нас не було ані очей, ані вух», – додав засновник компанії.

У Данії пояснили мету запуску суден

У Міноборони Данії пояснили, що основна мета запуску суден – посилення нагляду за критичною підводною інфраструктурою, включаючи кабелі зв’язку та електромережі.

«Ситуація з безпекою в Балтії залишається напруженою. Вони патрулюватимуть данські води, згодом приєднаються до двох інших апаратів, які вже беруть участь у навчаннях НАТО, і далі переміщуватимуться по різних районах у межах данських територіальних вод», – зазначив очільник Національного управління озброєння Данії генерал-лейтенант Кім Йоргенсен.

Випробування відбуваються на тлі зростаючої кількості пошкоджень морської інфраструктури, включаючи вибухи на газопроводах Nord Stream у 2022 році та щонайменше 11 інцидентів з підводними кабелями від кінця 2023 року. Останній інцидент стався у січні, коли було перервано волоконно-оптичний кабель між Латвією та шведським островом Готланд.

Водночас зберігається напруженість між США та Данією після того, як адміністрація колишнього американського президента Дональда Трампа публічно висловила наміри щодо можливого «захоплення» Гренландії – автономної частини Данського королівства. Трамп навіть прямо заявив про можливість застосування сили.

Дженкінс підкреслив, що відкриття центру Saildrone у Данії було заплановано ще до переобрання Трампа.

Загроза з боку «тіньового флоту» Росії

Деякі випадки пошкодження інфраструктури пов’язують із «тіньовим флотом» Росії – застарілими танкерами з непрозорими власниками, що діють в обхід міжнародних санкцій. Одне з таких суден, Eagle S, було затримано фінською поліцією у грудні за підозрою в пошкодженні якорем кабелю між Фінляндією та Естонією.

На тлі зростаючих загроз НАТО розбудовує багаторівневу систему морського спостереження, поєднуючи безпілотні апарати на кшталт Voyagers з військово-морськими кораблями, супутниками та сенсорами на морському дні. Ці заходи мають на меті посилити контроль та безпеку в морських акваторіях.

«Проблема в тому, що нам потрібно постійно перебувати в морі, а це надзвичайно дорого. Нам просто не по кишені відправляти бойовий корабель для стеження за кожним російським судном – військовим чи цивільним», – пояснив Петер Віґґо Якобсен з Королівського оборонного коледжу Данії.

«Ми намагаємося створити багаторівневу систему, яка дозволить нам постійно відстежувати потенційні загрози, але значно дешевше, ніж раніше», – додав він.

У грудні 2024 року старша наукова співробітниця Атлантичної ради Елізабет Броу припустила, що Росія може використовувати кораблі свого «тіньового флоту» не лише для транспортування нафти, а й для перевезень військового спорядження – від танків до палива.

Навесні 2025 року влада Естонії затримала в Балтійському морі судно, яке належить «тіньовому флоту» РФ. Воно не мало прапора жодної країни, але було раніше зареєстроване в Джібуті. Цей інцидент підкреслює важливість моніторингу діяльності «тіньового флоту».

Згодом Військово-морські сили Естонії намагалися затримати у Балтійському морі поблизу Таллінна танкер без прапора, що належить до російського «тіньового флоту». Тоді РФ відправила свій винищувач для охорони та супроводу судна. В Естонії назвали ситуацію серйозною, адже Росія продемонструвала, що захищатиме свій «тіньовий флот».