📽️Дарниця: Історія Улюбленого Дачного Району Києва. З нагоди 90-річчя Дарницького району, ми продовжуємо захопливу подорож у минуле, розкриваючи цікаві факти про цей унікальний куточок Києва. У другій половині ХІХ століття, коли Київ переживав економічний бум, місто потребувало місць для відпочинку за межами промислових зон. Це стало поштовхом для розвитку дачних поселень. Дарниця, з її сприятливими природними умовами, швидко стала улюбленим місцем для киян. Ранні дачні селища з’явилися в Пріорці, Казенних Дачах та Китаєві, а до кінця ХІХ століття дачі почали будувати у передмістях Києва, включаючи Дарницю.

Зручне транспортне сполучення, зокрема трамвайні маршрути та залізниця, зробило Дарницю ще привабливішою. На початку XX століття Дарниця стала серйозним конкурентом Святошину та Пущі-Водиці, пропонуючи тихе та здорове місце для відпочинку. У 1896 році офіційно засновано дачне поселення в Дарниці. 43 орендарі орендували 80 ділянок, кожна з яких мала площу 17 соток. Прокладено широкі вулиці між залізницею та сучасними вулицями Вересневою, Юрія Шевельова та Сімферопольською. У 1909 році тут було 134 ділянки та 13 вулиць. «Суха здорова місцевість, піщаний ґрунт, що швидко вбирає в себе вологу, прекрасний і великий ліс — такі позитивні якості Дарниці, як дачної місцевості…» – йдеться у путівнику 1912 року. Дарниця стала символом спокою та гармонії.

Місцевість Дарниці характеризується сухим, здоровим кліматом, піщаним ґрунтом, який швидко вбирає вологу, і великим лісом, створюючи ідеальні умови для відпочинку. Дачні ділянки в Дарниці планувалися так само, як і в Святошині. Цікаво, що Дарниця згадується ще в грамоті короля Сигізмунда I у 1507 році, наданій Нікольському монастирю, а наприкінці XVIII століття було відомо три хутори Дарниці. В описі канцеляриста Миколи Бурмачевського, мешканці хуторів не мали угідь, а жили з заробітків. Масове заселення Дарниці почалося у зв’язку з будівництвом залізниці Київ-Полтава, яка забезпечила зручне транспортне сполучення. Розвиток дачного поселення був обумовлений зручним розташуванням та тихим місцем. У перший рік забудови було зайнято 40 ділянок, а в 1898 році — ще 20, також було нарізано 85 нових ділянок з орендною платою від 16 до 75 рублів на рік. У 1906 році ініціатори будівництва подали прохання про виділення землі ще для 500 ділянок.

За матеріалами: «Вечірній Київ»