«Дарую людям пісню»: у Печерському районі Києва вшанували пам’ять Дмитра Луценка

15 жовтня 2025 року в Центрі художньої та технічної творчості “Печерськ” відбувся урочистий концерт, присвячений світлій пам’яті Дмитра Омеляновича Луценка. Цей видатний український поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка та Почесний киянин залишив непересічну спадщину. Організатором заходу виступив його син, Сергій Луценко.

Подія об’єднала талановитих митців, представників влади, громадськість та численних шанувальників української пісні. Серед запрошених була Голова Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Наталія Кондрашова. Вона висловила щиру подяку родині Луценка за збереження та продовження справи митця, яка ґрунтується на глибокій любові до української пісні. Це свідчить про вагомий внесок родини у культурну спадщину.

Концертна програма вразила розмаїттям найвідоміших пісень на слова Дмитра Луценка, серед яких «Києве мій», «Мамина вишня», «Не шуми, калинонько», «Зачарована Десна», «Пісня про щастя» та багато інших. Ці твори виконували народні та заслужені артисти України, колоритні вокальні ансамблі, потужні хори та талановиті солісти музичних шкіл. Кожен виступ став справжнім музичним відлунням поетичного слова, яке глибоко торкається серця кожного слухача. Особливо зворушливим моментом стало виконання пісні «Києве мій» народним артистом України Олександром Василенком — композиції, що заслужено стала справжньою візитівкою нашої столиці.

Дмитро Луценко: поет, який залишив людям пісні

Після Другої світової війни Дмитро Луценко утвердився як один із найвідоміших поетів-піснярів України. Він є автором понад 300 поезій, які були покладені на музику. Його творчість знайшла відгук у серцях мільйонів, а пісні виконували такі видатні митці, як Дмитро Гнатюк, Ніна Матвієнко, Анатолій Мокренко, легендарний хор ім. Г. Верьовки та капела «Думка», і багато інших. Його найвідоміший твір — «Як тебе не любити, Києве мій» — став неофіційним гімном столиці, символом любові до рідного міста.

Печерський район — частина життя поета

Останні роки свого життя Дмитро Луценко провів у Києві, оселившись у Печерському районі. Саме тут, на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, 19а (колишня вулиця Суворова), у 1996 році було встановлено меморіальну дошку на його честь. Будинок, де жив поет, внесено до переліку об’єктів культурної спадщини району, що підкреслює його значення для історії та культури міста. Пам’ять про Дмитра Луценка продовжує жити в Печерському районі: щорічно в місцевих бібліотеках проводяться поетичні вечори та музичні вітальні, учні музичних шкіл активно вивчають його пісні. Традиційно районні заходи, присвячені Дню Києва, розпочинаються з виконання пісні «Києве мій», щоразу нагадуючи про видатного земляка та його безцінний внесок у українську культуру.