Щороку 4 вересня (за новоюліанським календарем) православні та католики відзначають свято на честь ікони Божої Матері “Неопалима Купина”. Це особливий день, коли згадується явління Бога Мойсею у вигляді палаючого, але незгораючого тернового куща, який закликав його вивести народ Ізраїля з єгипетського полону.

У християнській традиції цей образ Божої Матері став потужним символом Пресвятої Діви Марії, уособлюючи її непорочне зачаття та вічну духовну чистоту. Ікона Неопалима Купина несе глибоке духовне значення для вірян.

Як виникла ікона Божої Матері “Неопалима купина”

За давніми церковними переказами, перша ікона Неопалима Купина була створена безпосередньо на скелі в Єрусалимській пустелі. Художник майстерно поєднав у ній біблійні сюжети зі Старого та Нового Завітів: згідно з книгою “Вихід”, Бог об’явився Мойсею на горі Синай у вигляді полум’яного, але незгораючого куща. Чи існувала така унікальна рослина насправді?

Сучасна наука підтверджує існування такої рослини. Неопалима купина, також відома як ясенець, належить до рутових і виділяється унікальними властивостями. Її листя та гілки вкриті бруньками, що виділяють летку ефірну олію. У спекотну, безвітряну погоду ця речовина легко спалахує, створюючи ефект полум’я, яке не пошкоджує зелене листя, а розтікається по всій рослині.

Хоча кущі цієї рослини поширені в Європі та Азії – від Середземномор’я до Далекого Сходу, на Синаї зберігається єдиний священний екземпляр. У 324 році імператриця Олена наказала збудувати каплицю навколо нього, розмістивши вівтар над самим корінням купини. Кущ пересадили на подвір’я каплиці, де він зростає й донині. У VI столітті на цьому місці був заснований грецький православний монастир святої Катерини. Унікальність монастиря полягає в тому, що він дивом зберігся попри численні війни – його не змогли зруйнувати ні сарацини, ні війська Наполеона. В інтер’єрі храму відсутній традиційний іконостас; натомість кам’яна плита з отвором вказує на місце, де колись росла дивовижна купина. Це сакральне місце зазвичай прикривають срібним щитом, на якому викарбувані сцени Розп’яття, образи апостолів, святої Катерини, будівля Синайського скиту та сама Неопалима Купина.

З часом образи Богородиці в іпостасі Неопалимої Купини еволюціонували. Сучасні православні ікони несуть глибшу богословську символіку: на них Діва Марія зображена як Наречена Ненаречена, що через Святий Дух непорочно зачала Сина Божого. Вона сяє божественним світлом, яке долає зло та гріх. Полум’я на іконі символізує духовну та тілесну непорочність Богородиці, що зберігалася до моменту Її Успіння.

Ікона Божої Матері “Неопалима купина”: значення

Як і більшість ікон Пресвятої Діви, образ “Неопалима Купина” базується на давньому церковному гімні. У святковому співі Небесна Мати, Яка народила Спасителя, порівнюється з кущем у полум’ї, що не завдає їй шкоди. Однак, значення ікони Неопалима Купина сягає глибше цієї метафори. Антоній Сурозький зазначав, що ця святиня має “істинно космічне” значення, втілюючи Богородицю як Софію – Премудрість Божу – і символізуючи Вселенську Церкву. Чому ж їй надавали такого глибокого тлумачення?

Сучасна версія цієї ікони зображує поясний образ Небесної Цариці, на руках якої спочиває Ісус Христос. Цей канон відомий як “Одигітрія” – “Та, що вказує шлях”. Фігури вписані у восьмикутну зірку, а на грудях Діви Марії розміщені символічні елементи: драбина, камінь, маленький храм і той самий незгораючий кущ. Ці елементи повторюються на краях ікони, розкриваючи глибоку символічну спадщину:

• Драбина — символізує шлях від земного світу до небесних вимірів, що був явлений у видінні святому Якову.

• Камінь або палаюче вугілля — знак людської гріховності та вразливості перед життєвими спокусами.

• Храм — образ Небесного Єрусалима, Божого дому та земної Церкви, де присутній Ісус Христос.

• Палаючий кущ — символ біблійного видіння Мойсея, що вказує на Божественну присутність та всезахист.

Ця ікона Божої Матері “Неопалима Купина” втілює глибоку духовну мудрість, вказуючи шлях віри та поєднуючи небесну чистоту з багатим символізмом земного буття.

Молитва до Богородиці в свято

О Пресвята і Преблагословенна Мати Госпо­да нашого Ісуса Христа! Припадаємо і покло­няємося Тобі перед святою і пречесною іконою Твоєю, якою Ти дивні і преславні чудеса яв­ляєш, від вогненного спалення і блискавично­го грому оселі наші спасаєш, хворих зціляєш і всі благі наміри наші добре виконуєш. Смиренно молимо Тебе, всесильна роду нашого За­ступнице, сподоби і нас, немічних та грішних, Твоєї Материнської участі і допомоги. Спаси і збережи, Владичице, під покровом милості Твоєї Церкву Твою (обитель цю), всю країну нашу православну і всіх нас, що припадаємо до Тебе з вірою і любов’ю та сердечно просимо зі сльо­зами Твого заступництва. Владичице Всемилостива, умилосердься над нами, бо обтяжені ми багатьма гріхами і не маємо відваги звернутись до Христа Господа і просити Його про помилування і прощення, але Тебе просимо Його ублагати, Матір Його по плоті. Ти ж, Всеблага, простягни до Нього богоприємні руки Твої і заступися за нас перед благістю Його, випрошуючи нам прощення провин наших, благочестивого і мирного життя, благої християнської кончини і доброї відповіді на Страшному суді Його. Найбільше ж у час грізного відвідання Божого, коли заго­ряться вогнем домівки наші, чи блискавковим громом настрашені будемо, яви нам милостиве Твоє заступництво і могутню допомогу. Щоб, спасенні всесильними Твоїми до Господа мо­литвами, тимчасового покарання Божого тут позбавились і вічне блаженство райське успадкували та зі всіма святими оспівували Пречесне і Величне Ім’я Пресвятої Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа, і Твоє велике до нас милосер­дя, навіки віків. Амінь.