12 років незламності, 4 роки повномасштабної війни, що назавжди змінила життя кожного українця. Час болю, втрат і випробувань, що стали невід’ємною частиною нашої реальності.

24 лютого – дата, що навіки вписана в історію України та в серце кожної родини.

За цей час ми навчилися жити між тривогою та надією. Ми стали сильнішими, хоча ніхто не просив нас про цю силу. У кожній громаді, у кожному домі живе історія втрати. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших загиблих Захисників і Захисниць – тих, хто віддав життя за Україну, за нашу свободу, за право жити на своїй землі. Ми пам’ятаємо кожного. Їхні імена – у наших серцях. Їхній подвиг – це фундамент майбутнього нашої держави.

Сьогодні наші думки і молитви з родинами загиблих. Ми розділяємо ваш біль. Наші серця – поруч із вами. Ми не забуваємо про тих, хто зник безвісти. Невідомість – це особливий біль, що щодня стискає серце. Ми віримо і чекаємо. Ми пам’ятаємо про наших військовополонених. Вони – наші. І ми чекаємо на їх повернення додому. Кожен із них має бути звільнений. Кожна родина має знову обійняти свого сина, доньку, чоловіка, батька.

Наші Сили оборони України тримають небо і землю. Виснажені, але незламні. Сильні духом. Вони стоять заради нас – і ми стоїмо разом із ними. Війна забрала багато. Але вона не змогла забрати головного – нашої гідності, нашої єдності, нашої віри. За нами правда. З нами пам’ять. Перед нами – майбутнє, яке виборюється щодня великою ціною. Ми вистоїмо. Ми переможемо. І за кожен злочин проти України буде відповідальність. Світла пам’ять полеглим. Слава живим Героям. Честь і підтримка родинам. Україна була. Україна є. Україна буде. 🇺🇦