Дванадцять років незламного опору. Чотири роки жорстокої війни, яка змінила наше життя назавжди. 1460 днів, наповнених страхом, виснаженням, нескінченним болем і втратами. Кожен ранок ми прокидалися від сирен, але це не зламало нас. Ми вставали, працювали, підтримували одне одного, тримаючись разом у найважчі часи. Ми втратили надзвичайно багато: синів і доньок, батьків і матерів, домівки, в які вкладали душу, та спокій, що здавався вічним. Ми втратили частину себе, але наша любов до рідної землі залишається незмінною.

Низький уклін нашим Захисникам і Захисницям, тим, хто стоїть на варті миру, землі та нашого права на життя. Їхня відвага і жертовність не мають меж. Особлива, безмежна вдячність матерям, дружинам, сестрам, донькам — тим, хто чекає, молиться, вірить. Тим, хто зберігає тепло домашнього вогнища та віру в серці, поки найдорожчі захищають нас на передовій.

Дякуємо кожному й кожній, хто, незважаючи на втому, безсонні ночі та постійну небезпеку, продовжує працювати. Хто відкриває двері установ, приймає людей, оформлює документи, вислуховує і підтримує. Хто під обстрілами лагодить мережі, щоб у наших домівках було світло, вода і тепло. Хто підтримує зв’язок, щоб ми не втрачали одне одного, щоб голоси рідних долітали крізь кілометри та тривоги.

Згадаємо в тихій молитві всіх, кого вже немає з нами. Пам’ять про кожного втраченого — це не лише біль у серці. Це світло їхніх облич, що назавжди закарбувалося в нашій пам’яті. Це голоси, які продовжують звучати в наших думках. Вони — в наших рішеннях, у нашій праці, у нашій невтомній боротьбі. Наша єдність і незламний дух — запорука майбутнього.

І поки б’ються наші серця, поки ми тримаємося одне за одного, житиме надія. Адже з надією приходить сила, а з силою — впевненість у майбутньому для нашої вільної України. Ми вистоїмо, бо ми — єдині.

Світлана СПАЖЕВА
начальник селищної військової адміністрації