Війна, Теофіпольська ОТГ
Пам’ять про Героя Григорія Новосядлого: Два роки незламності
🕯️ Два роки без Героя. Пам’ятаємо. Вшановуємо. Схиляємо голови.
Минуло два роки з того дня, як у жорстокому бою за незалежність України загинув Григорій Новосядлий – старший сержант, командир єгерського відділення, наш мужній Захисник. Його життя, віддане в ім’я свободи, назавжди залишиться в серцях тих, хто цінує мир і спокій.
Григорій народився у мальовничому селищі Базалія, де з юності проявив себе як людина праці. Він був досвідченим будівельником, сумлінним бригадиром, справжнім господарем, який дбав про своє оточення. Коли ворог безжально ступив на українську землю, Григорій не вагався жодної миті. Він повернувся з-за кордону, керуючись лише одним бажанням – бути там, де потрібні його досвід, незламна сила та безмежна відвага. Його рішення було свідомим вибором справжнього патріота.
Він свідомо пішов на фронт, щоб захистити від підступного російського ворога своїх найрідніших: своїх доньок, свою рідну громаду та всіх нас, українців. Григорій Новосядлий став одним із тих, хто не повернувся з поля бою, віддавши найцінніше – власне життя. Його ім’я навіки викарбуване в нашій колективній пам’яті, поряд з іменами інших героїв, що полягли за Україну.
19 жовтня 2023 року обірвалося життя цього видатного Героя на Луганщині. Трагедія сталася під час виконання ним бойового завдання в районі населеного пункту Надія. Цей день назавжди закарбується в історії як день втрати ще одного незламного воїна, чия відданість батьківщині не знала меж. Ми вшановуємо його пам’ять, адже такі люди, як Григорій, є справжніми стовпами нашої держави.
Світла пам’ять і вічна, незгасима шана Захиснику, який до останнього подиху стояв за кожного з нас. Його ім’я – серед тих, хто відважно пише нову, славну історію свободи України. Його життя – це яскравий приклад незламної мужності та самопожертви. Його подвиг – безсмертний, він надихатиме майбутні покоління українців на боротьбу за справедливість і незалежність.
🕯️ Герої не вмирають. Вони – тримають наше небо, даруючи нам можливість жити. Вічна пам’ять і глибока шана!


