## Два ювілеї двох Надій святкує Буринська громада: історії життя, сповнені стійкості та любові

Десяте вересня цього року стало особливим днем для жительок Буринської громади, адже саме цього дня відзначали свої ювілеї дві шановані жінки – Надія Єрмакова з Червоної Слободи та Надія Білка з села Голубів.

**Надія Афанасіївна Єрмакова:** Шлях Надії Афанасіївни розпочався у багатодітній родині, де п’ятеро дітей. На жаль, її дитинство було затьмарене трагедією – троє з її братів та сестер загинули під час Голодомору 1933 року. Втративши батька в ранньому віці, вона разом із сестрою Вірою та матір’ю опинилася перед суворими життєвими випробуваннями. З тринадцяти років Надія Афанасіївна самовіддано працювала в колгоспі, допомагаючи матері забезпечувати сім’ю. Згодом її професійний шлях проліг через Буринський цукровий завод. Змінивши сферу діяльності, вона стала санітаркою гінекологічного відділення, присвятивши цій роботі 36 років до виходу на пенсію. У 24 роки доля звела її з Миколою, який став її чоловіком, і з яким вона прожила все життя. Їхня родина поповнилася сином. Життєвий шлях Надії Афанасіївни був сповнений випробувань, проте вона пройшла його з гідністю, створивши велику та дружню родину. Її син, дві онуки та три правнучки обожнюють свою ювілярку, оточуючи її турботою та любов’ю, щасливі мати таку прабабусю.

**Надія Данилівна Білка:** Життя Надії Данилівни також було нелегким. Вона народилася в селянській родині і все своє життя прожила в рідному селі Голубів (нині Конотопський район). Буремні часи Другої світової війни забрали її батька. Після війни Надія Данилівна закінчила початкову школу. У чотирнадцять років розпочала трудовий шлях на колгоспній птахофермі, а згодом працювала на місцевому колгоспі дояркою та різноробочою, не цураючись жодної роботи. Після смерті батька вона піклувалася про матір та сестру-інваліда. Майже тридцять років Надія Данилівна прожила в цивільному шлюбі з Миколою Степановичем Шутом, який пішов із життя у 2005 році. Дітей у шлюбі не було. Після смерті сестри Катерини вона живе сама. Доля не шкодувала випробувань для цієї простої, але надзвичайно працьовитої сільської жінки.

Сьогодні обох ювілярок вітали представники старостинських округів, численні родичі та сусіди. Історії Надії Єрмакової та Надії Білки – це свідчення стійкості, сили духу та безмежної любові до родини, які притаманні старшому поколінню українок. Їхні життя, що охоплюють майже дев’ять десятиліть, пройшли крізь значні зміни в історії країни, але незмінними залишилися такі чесноти, як доброта, любов до близьких та невтомна працьовитість.