Ілюстративне фото: Getty Images

Двоє ключових постачальників німецької армії нещодавно стали об’єктами серйозних кібератак, які викликали значне занепокоєння у безпекових колах. За попередніми висновками слідства, за цими атаками можуть стояти ймовірно російські хакери, що підкреслює зростаючу загрозу гібридних атак у сучасному світі. Ці інциденти не лише ставлять під питання кібербезпеку оборонних структур Німеччини, але й виявляють вразливі місця в ланцюгах постачання, що є критично важливими для функціонування збройних сил. Кожна кібератака на такі об’єкти є прямим викликом національній безпеці.

Перша постраждала компанія, розташована у Гессені, спеціалізується на наданні супутникових комунікаційних послуг для Бундесверу. У середині червня ця фірма зазнала атаки вірусу-вимагача. Хоча початкові оцінки фахівців з безпеки припускали можливий витік чутливої інформації відомства, наразі у Міністерстві оборони Німеччини схиляються до висновку, що масштаб шкоди не є катастрофічним. Представники міністерства прокоментували, що за наявною на цей час інформацією, трафік з оперативними даними Бундесверу та власні ІТ-мережі федерального Міноборони внаслідок атаки не постраждали. Проте, такі кібератаки на військові комунікації все одно свідчать про високий рівень цілеспрямованості зловмисників, можливо, тих самих російських хакерів.

Друга постраждала компанія – інженерна фірма з Нижньої Саксонії, що є підрядником для будівництва об’єктів Оперативного командування Бундесверу. Серед цих об’єктів – ті, що згадуються у засекреченому оперативному плані, який описує дислокацію та переміщення сил і засобів у країні на випадок серйозного погіршення безпекової ситуації чи війни. Цей факт робить атаку на цю компанію особливо тривожною, оскільки потенційний витік військової інформації може мати далекосяжні наслідки для національної безпеки Німеччини. Наразі залишається незрозумілим, чи змогли російські хакери викрасти будь-яку чутливу інформацію під час цієї атаки. Слідчі активно працюють над встановленням повного масштабу інциденту та його наслідків.

В обох випадках слідчі схиляються до висновку, що за кібератаками стоять саме російські хакери. Проте, все ще залишається під питанням, чи діють ці групи самостійно з кримінальних мотивів, чи є вони так званими “хактивістами”, які співпрацюють з російськими державними структурами. Ця невизначеність ускладнює повне розуміння мотивів та потенційних цілей цих атак, але не зменшує загрози.

Подібні кібератаки на критичну інфраструктуру та оборонні компанії є яскравим свідченням посилення гібридної війни, де кіберпростір стає полем бою для дестабілізації та шпигунства. Здатність протистояти таким загрозам є ключовою для підтримання обороноздатності будь-якої країни. Ці інциденти підкреслюють необхідність постійного вдосконалення систем кібербезпеки та обміну інформацією між союзниками для ефективного протистояння спільним викликам у кіберпросторі. Захист від кібератак Німеччини та її партнерів є пріоритетом на тлі зростаючої напруги у світі. Потенційні витоки військової інформації можуть підірвати довіру та безпеку, тому боротьба з такими загрозами є життєво важливою.