Іван Мазепа, одна з найвизначніших постатей української історії, залишив по собі не лише славетну спадщину, але й низку питань, що хвилювали українську еміграцію ще за його життя та після смерті. У той час, коли гетьман перебував у Бендерах, дві теми домінували в розмовах та роздумах емігрантів. По-перше, це питання наступності влади: хто ж займе гетьманський престол після Івана Мазепи? Це було ключове питання для майбутнього української державності, адже стабільність влади мала вирішальне значення для виживання нації.

По-друге, не менш важливим було питання про розподіл значного майна, яке гетьман Мазепа привіз із собою до Бендер. Це був не просто особистий статок, а скарбниця, що включала в себе золото, коштовності та, що найважливіше, гетьманські інсигнії. Ці предмети символізували владу та легітимність, і боротьба за них могла стати джерелом конфліктів та розколів серед української еліти. Іван Мазепа, знаючи про це, ймовірно, мав певні плани щодо свого спадку, але обставини склалися так, що це питання залишалося відкритим і напруженим.

Питання наступності гетьманської влади було надзвичайно складним, адже воно стосувалося не лише особистих амбіцій, але й стратегічного вибору союзу та подальшого шляху України. В умовах постійної зовнішньої загрози, зокрема з боку Російської імперії, зміна лідера могла призвести до дестабілізації та послаблення позицій українців. Тому вибір нового гетьмана мав бути не лише політично виваженим, але й таким, що міг би об’єднати розрізнені сили українства.

Щодо матеріального спадку, то він, безумовно, мав велике значення. Золото, коштовності та гетьманські клейноди могли слугувати засобом для фінансування подальшої боротьби за незалежність, а також для зміцнення авторитету нового гетьмана. Проте, саме це багатство могло стати причиною розбрату. Різні претенденти могли боротися за нього, що призвело б до внутрішньої боротьби та ослаблення всієї спільноти. Історичні джерела свідчать, що доля цих скарбів досі залишається предметом дискусій серед істориків.

Варто зазначити, що контекст, у якому перебував Іван Мазепа у Бендерах, був надзвичайно складним. Це був період вимушеної еміграції, втрати батьківщини та пошуку нових шляхів для української незалежності. Саме тому питання, пов’язані з його спадком, як політичним, так і матеріальним, набували особливого значення. Вони відображали глибинні проблеми українського суспільства того часу: боротьбу за владу, збереження національної ідентичності та пошук шляхів до відновлення державності. Ці події, що розгорталися навколо постаті Івана Мазепи, продовжують залишатися актуальними для розуміння історичних процесів, що формували сучасну Україну.