#дві_війни_одне_життя Анатолій Карнута – це приклад незламності духу та яскраве свідчення того, як одна людина може пережити дві війни та зберегти любов до життя. Підопічний терцентру Індустріального району Харкова, він народився 30 серпня 1937 року в місті Приморськ-Ахтарськ Краснодарського краю. Його дитинство припало на важкі часи Другої світової війни. Батько пішов захищати Батьківщину, а мати залишилася сама з дітьми. Голод та руйнування стали частиною їхнього повсякденного життя. Родина виживала завдяки тому, що старші брати рибалили в морі, а будинок, де вони мешкали, був зруйнований. Цей досвід, безперечно, залишив глибокий слід в душі юного Анатолія. Після завершення війни батько повернувся додому, і сім’я взялася за відбудову нового житла, даючи надію на краще майбутнє.

Шкільні роки пролетіли швидко, поступила служба в армії, яка також загартувала характер. Повернувшись додому, Анатолій Кирилович зіткнувся з проблемою безробіття у рідному місті. У пошуках роботи він прийняв доленосне рішення – переїхати до Харкова. Саме тут, у цьому чудовому місті, він знайшов не тільки стабільну роботу, але й свою другу половинку. У них народилася донька, і так життя Анатолія Кириловича нерозривно пов’язалося з Харковом.

Незважаючи на поважний вік, Анатолій Карнута залишається надзвичайно активною людиною. Він постійно бере участь у спортивних та культурних заходах району, демонструючи невичерпну енергію та жагу до життя. Особливо варто відзначити його талант як соліста хору «Дубрава», який успішно працює на базі терцентру. Його голос та виконання дарують радість іншим. Історія Анатолія Карнути – це історія боротьби, стійкості та любові до життя, яка надихає багатьох. Він є яскравим прикладом того, як важливо зберігати оптимізм та активність незалежно від життєвих обставин, навіть переживши такі випробування, як дві війни. Його життєвий шлях є свідченням незламності людського духу.