#дві_війни_одне_життя Підопічна відділення соціальної допомоги вдома терцентру Новобаварського району Клавдія Юхимівна Моргун, народжена 16 червня 1934 року в Харкові, поділилася своїми спогадами про тяжке минуле та надіями на майбутнє. Її батько працював на залізниці, а мати присвятила себе вихованню п’ятьох дітей. Трагічно, під час Другої світової війни, Клавдія Юхимівна втратила брата та сестру. Спогади про часи окупації для неї надзвичайно болючі, хоча тоді вона була ще дитиною. «Після закінчення війни всі в місті займалися його відновленням, кожен намагався взяти участь. Всі тоді вірили, що більше ніколи не пізнають жахів війни та втрати рідних», – згадує пані Клавдія. Вона додає, що ветеран важко переживала вторгнення, але завдяки підтримці свого соціального робітника не втрачала віру в краще. Зараз Клавдія Юхимівна радіє поступовій відбудові рідного міста і переконана, що харків’янам неодмінно вистачить завзяття та наснаги зробити його ще кращим, незважаючи на всі пережиті випробування. Її життєвий шлях є свідченням стійкості та незламного духу українського народу, який попри всі жахи війни, завжди знаходить сили для відродження та віри у світле майбутнє. Ця історія підкреслює важливість соціальної підтримки для людей похилого віку, особливо тих, хто пережив військові лихоліття.
