🔷Деклараційна кампанія – 2025: Роз’яснення щодо оподаткування спадщини

✍️Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області надають роз’яснення щодо оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини, відповідно до Податкового кодексу України. Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ, об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані фізичною особою, оподатковуються за правилами розділу IV ПКУ, як і спадщина. Це означає, що податкові зобов’язання залежать від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентства.

🔷Зокрема, п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачає, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, успадкованого особами, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5%. Ця ставка застосовується до спадкоємців, які не входять до найближчого кола родичів. З іншого боку, п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ визначає нульову ставку податку для членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

🔷Важливо також враховувати ставки податку для нерезидентів. Об’єкти спадщини, отримані спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, оподатковуються за ставкою 18%, що визначено у п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

🔷Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ, відповідальність за сплату податку до бюджету несуть спадкоємці, які отримали спадщину. Це означає, що саме спадкоємець повинен забезпечити сплату необхідних податків з отриманого спадкового майна.

🔷Згідно з п. 179.1 ст. 179 ПКУ, платники податків зобов’язані подавати Декларацію про майновий стан та доходи. У випадку отримання доходу у вигляді спадщини, декларацію необхідно подати до 1 травня року, наступного за звітним. У декларації зазначаються податкові зобов’язання, які необхідно сплатити до 1 серпня поточного року. Це стосується більшості спадкоємців, але існують винятки.

🔷Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Проте, існують виключення. Декларацію не подають:

– спадкоємці-нерезиденти, які сплачують податок до нотаріального оформлення спадщини або у сільській місцевості – до оформлення уповноваженою особою місцевого самоврядування;

– спадкоємці, які успадкували майно, що оподатковується за нульовою ставкою;

– спадкоємці-резиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення спадщини.

🔰Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету регулюється п. 168.4 ст. 168 ПКУ.

У випадках, коли має місце нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, а також посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує його за місцем нотаріального посвідчення (п.п. «б» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Це забезпечує правильність та своєчасність сплати податків.

‼️Крім того, важливо враховувати, що дохід фізичної особи-резидента, отриманий від фізичної особи-резидента, яка не є членом її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. З такого доходу справляється військовий збір за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування за результатами декларування 2024 року. Це означає, що при отриманні спадщини від осіб, які не є близькими родичами, необхідно сплатити не тільки податок на доходи фізичних осіб, а й військовий збір.

Головне управління ДПС у Чернівецькій області