🕯10 липня — важливий День пам’яті медиків, які загинули, рятуючи життя інших. Цього дня вся Україна схиляє голову в глибокій пошані перед незламними загиблими медичними працівниками, що до останнього подиху залишалися вірними своїй клятві Гіппократа. Це день, коли ми згадуємо тих, хто в мирні та воєнні часи, під постійним вогнем та сигналами сирен повітряної тривоги, у шпиталях і на передовій, щодня самовіддано виконував свою найважливішу місію — рятувати людські життя, іноді ціною власного. Їхній подвиг назавжди закарбований у серцях українців.
День пам’яті медиків — це не просто чергова дата в календарі; це глибоке нагадування про те, що медицина є не лише престижною професією, а й істинним покликанням, шляхом служіння. Герої-медики першими стикаються з болем і стражданнями, але саме вони несуть світло надії. В умовах пандемії, повномасштабної війни та різноманітних надзвичайних ситуацій, медичні працівники завжди були на передовій, часто без належного захисту чи гарантій власної безпеки. Серед них були мужні медсестри, відважні фельдшери, талановиті лікарі та інші фахівці, які до останнього подиху залишалися на своєму посту, виконуючи свій професійний обов’язок та допомагаючи тим, хто потребував їхньої допомоги. Їхня жертовність є прикладом для наслідування.
У цей День пам’яті медиків, ми особливо згадуємо і вшановуємо тих, хто віддав найцінніше: своє життя. Ми низько схиляємо голови перед загиблими медичними працівниками, що стали жертвами агресора, зокрема військовими медиками, які несли службу на фронті. Також ми вшановуємо цивільних медиків, які загинули внаслідок обстрілів мирних міст або під час виконання своїх службових обов’язків у тилу. Наша пам’ять зберігає імена всіх, хто не повернувся з бойових зон, з евакуаційних рейсів, з реанімаційних відділень, де вони боролися за кожне життя. Їхній подвиг лікарів є безсмертним.
Ми висловлюємо щирі співчуття та глибоку повагу родинам загиблих, чиї близькі є справжніми рятівниками життів. Наші думки з тими, хто сьогодні, попри колосальну втому, страх, постійні ризики для власного життя, продовжує цю надскладну і життєво важливу справу. Медики України продовжують демонструвати неперевершену стійкість і професіоналізм. Нехай пам’ять про медиків, що загинули, буде вічною, а їхній внесок у порятунок людства — безцінним. Кожен медичний працівник, що стоїть на захисті здоров’я та життя, є нашим героєм. Пам’ятаймо їхній внесок.
Арт: Н.Тітов
