День кримськотатарського прапора, що відзначається 26 червня, є важливою датою для всього українського народу, символізуючи незламність духу корінного населення Криму. Цей день є нагадуванням про багатовікову історію та прагнення кримськотатарського народу до свободи та самовизначення. Кримськотатарський прапор – це не просто національна символіка; це живий символ боротьби, єдності та надії.Полотно прапора небесно-блакитного кольору з золотим знаком влади – тамгою – у лівому верхньому куті, має глибоке значення. Блакитний відтінок символізує чисте небо, мирне життя та безкрайні простори, а однотонне тло уособлює єдність та згуртованість кримськотатарського народу, який попри всі випробування століть, зберігає свою ідентичність та культуру. Цей прапор є яскравим вираженням національного духу та спадщини.Кримськотатарський народ – це найбільший корінний народ Криму, який сформувався саме на території, що сьогодні є міжнародно визнаними кордонами України. Це унікальний народ, який не має іншої державності поза межами України, що підкреслює його нерозривний зв’язок з українською державою. Цей факт є ключовим у розумінні їхньої боротьби за свої права та повернення Криму до складу України.Особливе місце на прапорі займає тарак-тамга (крим. taraq tamğa), відома також як герб-гребінь. Цей родовий знак був символом правлячої династії Кримського ханства – Ґереїв (Ґіреїв), а згодом став національним гербом кримськотатарського народу у ХХ та ХХІ століттях. Історичні джерела свідчать, що вже перший хан династії, Хаджи Ґерей, використовував тарак-тамгу на своїх печатках та монетах, підкреслюючи спадкоємність та велич цієї династії. Цей символ уособлює давню історію державності та суверенітету.Мави Кок-байрак, або блакитний прапор, як його називають тюркські народи, носить у собі символізм чистоти та свободи. Він асоціюється з безмежним небом та спокійним морем, що є одвічними символами природної гармонії та непереможності духу. Крім того, блакитний колір є одним із ключових елементів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства, що надає прапору додаткового сакрального значення та глибини.Історичне визнання національної символіки кримських татар датується початком 1919 року, коли кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Цей документ став першим офіційним підтвердженням статусу тарак-тамги як національного герба, а полотнища сіро-блакитного кольору із зображенням герба у верхньому куті біля древка – як національного прапора. Це свідчить про глибокі історичні корені та прагнення до самоврядування.На жаль, після встановлення комуністичного режиму в Криму, використання національного прапора на публічних заходах було примусово припинено. Це був період репресій та забуття, коли кримськотатарська культура та ідентичність зазнавали утисків. Проте, попри всі заборони, національна ідея продовжувала жити в серцях людей.Відродження національного символу відбулося 30 червня 1991 року на Другому Курултаї кримськотатарського народу, що проходив у Сімферополі. Курултай ухвалив доленосну постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою було офіційно відновлено блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті як національний прапор. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини становлять 1:2, що є чітко визначеним стандартом.Нині цей величний стяг є не лише символом боротьби за права корінного народу Криму, але й потужним знаком звільнення півострова від російської окупації. Він втілює надії на відновлення територіальної цілісності України та є одним із найважливіших символів єдності та непереможності української держави, до якої належить Крим. Кожен День кримськотатарського прапора – це нагадування про цілісність України та незламність духу її народу. Цей прапор свідчить про те, що Крим є і завжди буде Україною.