День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – це важлива дата, яка нагадує нам про трагічні події в історії України. У Царичанському ліцеї на уроках історії згадали про геноцид кримськотатарського народу, переглянувши цю болючу сторінку нашої історії. Учням розповіли про жахливу депортацію кримськотатарського населення, яка розпочалася 18 травня 1944 року о 3-й годині ранку і завершилася переважно 20 травня. До цієї злочинної операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС.

Депортованим давали обмаль часу на збори – від кількох хвилин до півгодини. Їм дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію, але з розрахунку до 500 кг на родину. Насправді ж, люди встигали зібрати в середньому лише 20-30 кг речей і продуктів. Абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Історія зафіксувала численні випадки мародерства під час депортації геноциду кримськотатарського народу.

Протягом двох днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій у Бахчисараї, Джанкої та Сімферополі, звідки ешелонами відправляли на схід. Депортація кримськотатарського народу – це злочин тоталітарного радянського режиму. Ці трагічні події стали історією, яку ми не маємо права забути. Сьогодні корінні народи України в окупованому Криму знову страждають від того самого агресора. Їх переслідують за етнічною, релігійною та політичною ознакою. Їх заарештовують та знову незаконно депортують за тисячі кілометрів від рідного Криму. Їм забороняють вшановувати та згадувати трагічні сторінки історії власного народу на окупованому півострові. Важливо пам’ятати про геноцид кримськотатарського народу та підтримувати тих, хто сьогодні страждає від наслідків окупації.

Ми повинні пам’ятати про геноцид кримськотатарського народу, щоб не допустити повторення подібних трагедій у майбутньому. Сьогодні, коли Україна знову зіткнулася з російською агресією, особливо важливо підтримувати кримськотатарський народ та інші корінні народи, які проживають на території нашої держави. Пам’ять про минуле робить нас сильнішими та єдиними у боротьбі за свободу та незалежність України. Відзначення Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – це наш обов’язок перед минулим і майбутнім.

Не забуваймо про геноцид кримськотатарського народу! Світла пам’ять жертвам!