Мільйони репресованих, сотні тисяч знищених тоталітарним комуністичним режимом…

1937–1938 роки. Пустир між Путятинським провулком і старим єврейським кладовищем — сьогодні сквер, а тоді — місце масових поховань. Тіла звозили ночами. Засипали вапном. Замовчували.

Сотні тисяч — по лісах, балках, на кладовищах, серед садів… Вони загинули від рук системи, що цинічно називала себе «народною». Їхня вина — національність, освіта, думка, слово…
563 розстріляних за одну ніч у Києві. В ніч з 18 на 19 травня 1938 року… Це одна з найкривавіших акцій Великого терору в Україні

Понад 15 тисяч убитих у Житомирській окрузі, і це далеко не остаточна цифра.

Вшанування пам’яті жертв політичних репресій – це важливий крок до усвідомлення трагічних сторінок історії України. Комуністичний режим залишив глибокі шрами в національній пам’яті, знищивши мільйони невинних людей. Особливо жахливими були 1937-1938 роки, відомі як період Великого терору. Місця масових поховань, такі як той, що знаходився біля Путятинського провулку в Києві, свідчать про нелюдськість системи, яка знищувала людей за найменшу провину: національність, освіту, власні думки чи слова. Тільки в Києві за одну ніч було розстріляно 563 особи, що підкреслює масштаб трагедії. Житомирська область також зазнала страшних втрат, з понад 15 тисячами вбитих, і це число, ймовірно, не є повним. Політичні репресії в Україні під комуністичним режимом призвели до загибелі мільйонів, і кожен такий факт нагадує про необхідність збереження історичної правди та протистояння будь-яким формам тоталітаризму. Важливо пам’ятати про жертв, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Пам’ять про політичні репресії — це наша відповідальність перед майбутніми поколіннями.