| 07. 03. 2019

05 березня традиційно вшановується пам’ять благовірного князя Ярослава Мудрого, постаті, що залишила незгладимий слід в історії українського державотворення. Цей день є нагадуванням про велич епохи, коли Київська Русь досягла свого найбільшого розквіту під його мудрим правлінням. Вшанування пам’яті Ярослава Мудрого є не лише даниною минулому, а й розумінням того, як формувалися засади сучасної української державності.

Ярослав Мудрий, відомий також як Юрій на честь свого хрестильного імені, був сином Володимира Великого. Його князювання, що тривало з 1019 по 1054 рік, стало золотим віком Київської Русі. За часів Ярослава Мудрого держава не лише значно розширила свої території, а й зміцнила кордони, встановивши міцні дипломатичні та торговельні зв’язки з багатьма європейськими країнами. Він був непересічним політиком, який прагнув інтегрувати Русь у європейський політичний простір через династичні шлюби своїх дітей.

Одним з найважливіших досягнень Ярослава Мудрого стало заснування у 1032 році міста Юр’їв, що згодом отримало назву Біла Церква. Це місто стало важливою форпостною точкою на південних кордонах Київської Русі, відіграючи ключову роль у захисті від кочівників. Окрім заснування міст, Ярослав Мудрий приділяв велику увагу розвитку правової системи. Саме за його наказом було створено перший писаний звід законів давньоруського права, відомий як “Руська Правда” або “Правда Ярослава”, а також розроблено Церковний устав, що регламентував життя духовенства та відносини церкви з державою. Ці документи стали основою для подальшого правового розвитку країни.

Ярослав Мудрий був також великим меценатом і будівничим. За його правління було збудовано численні храми, серед яких всесвітньо відомий Софійський собор у Києві, що став символом могутності та духовності Київської Русі. Він також сприяв розвитку освіти та книжності, заснувавши першу бібліотеку при Софійському соборі. У 1030 році Ярослав Мудрий заснував Києво-Печерський монастир у Києві, який згодом став одним із найвпливовіших духовних центрів Східної Європи, осередком літописання та іконопису.

Багатовікова слов’янська культура за його правління сповнилася нового християнського змісту, та сягнула світових висот, посівши непересічне місце в духовній та культурній історії людства. 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях, сформувавши унікальний шлях розвитку для Київської Русі. Незважаючи на те, що Ярослав виховувався у язичеській родині, він зміг перемогти в собі багато гріхів та пристрастей і відійшов до Бога справжнім християнином, залишивши після себе велику духовну спадщину.

На згадку про цього великого князя, у Білій Церкві відбувся урочистий молебень, присвячений вшануванню Великого князя Київської Русі Ярослава. Захід, що зібрав представників духовенства та місцевої влади, підкреслив важливість збереження історичної пам’яті та спадщини Ярослава Мудрого для сучасного покоління.

Молебень провели священнослужителі Православної Церкви України Білої Церкви та Білоцерківського району на чолі із настоятелем парафії Покрови Божої Матері о. Миколою Гопайничем. У ході заходу секретар міської ради Вадим Кошель та заступник міського голови Катерина Литвиненко поклали до пам’ятника Ярослава Мудрого квіти, засвідчуючи повагу громади до засновника міста та його історичного значення.

Фотогалерея