22 червня 1941 року назавжди закарбувалося в історії як трагічна дата, що розділила життя мільйонів українців на “до” і “після”. Саме того ранку без попередження війська нацистської Німеччини розпочали криваве вторгнення на територію Радянського Союзу, поставивши Україну в епіцентр жахливих бойових дій. Протягом окупації, з 1941 по 1944 рік, українська земля стала ареною найжорстокіших зіткнень, масових репресій, депортацій та геноциду мирного населення. Цей період відомий як одна з найтрагічніших сторінок історії, що й досі відгукується болем у серцях українців. Сьогодні, у День скорботи й вшанування пам’яті жертв війни, ми згадуємо всіх, хто постраждав, а також всіх тих, хто боровся за свободу України.

За різними оцінками, втрати України у цій війні становлять від 8 до 10 мільйонів життів. Серед загиблих були як військовослужбовці, так і мільйони мирних жителів – жінки, діти, люди похилого віку. Особливо вражають масштаби втрат серед цивільного населення: понад 5 мільйонів людей загинули внаслідок бомбардувань, бойових дій, масових страт, нещадного голоду та вивезення до концтаборів. Однією з найжахливіших трагедій стало масове знищення євреїв у Бабиному Яру в Києві, де у вересні 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисячі невинних людей. Це було не просто вбивство, а свідомий акт геноциду, що назавжди залишиться темною плямою в історії людства. Крім того, понад 2 мільйони українців були насильно вивезені до Німеччини для примусових робіт, перетворившись на рабів у чужій країні. Ворог знищив близько 700 українських міст і понад 28 тисяч сіл, деякі з них – разом із їхнім населенням, що свідчить про безпрецедентну жорстокість агресора. Ця історія є невід’ємною частиною пам’яті, яку ми вшановуємо у День скорботи.

Незважаючи на невимовні жахи війни, український народ виявив неймовірну мужність і чинив активний спротив. Мільйони українців долучилися до лав Червоної армії, Української повстанської армії та підпільного руху, борючись за свою землю. За даними Національного інституту пам’яті, майже 7 мільйонів українців воювали у складі радянських військ, а ще десятки тисяч брали участь у різних формах національного опору, демонструючи незламний дух і прагнення до свободи. Цей героїчний опір став символом непереможності українського духу та нагадуванням про те, що воля до свободи завжди перемагає. Важливо пам’ятати про це, коли ми відзначаємо День скорботи.

Історія, на жаль, повторилася в нових, не менш жахливих формах. Після Революції Гідності 2013-2014 років, що підтвердила європейський вибір і прагнення України до незалежності та правової держави, Російська Федерація розпочала збройну агресію. У березні 2014 року Росія незаконно анексувала Крим, грубо порушивши міжнародне право та Будапештський меморандум, який гарантував територіальну цілісність нашої держави. Одночасно на Донбасі, за прямої підтримки Кремля, розгорівся збройний конфлікт, який призвів до створення так званих “ДНР” і “ЛНР”. Ця агресія Росії забрала життя десятків тисяч людей ще до 2022 року, посіявши горе та руйнування, які нагадують про гіркі уроки минулого.

Але на цьому агресор не зупинився. 24 лютого 2022 року росіяни розпочали повномасштабне вторгнення в Україну, здійснивши одночасні ракетні удари та наземні атаки по всій країні. Масові вбивства цивільного населення, руйнування шкіл, лікарень, об’єктів культурної спадщини – усе це стало проявом геноцидної політики загарбника. Попри масштабну агресію, український народ продовжує чинити героїчний опір. Збройні Сили України, волонтери, медики, дипломати та мільйони звичайних громадян щодня демонструють неймовірну мужність і самовідданість у цій боротьбі за свободу, гідність та майбутнє України.

Сьогодні, у День скорботи й вшанування пам’яті жертв війни, українці не лише згадують тих, хто поліг у Другій світовій війні, але й низько схиляють голови перед сучасними захисниками, які віддають найцінніше – своє життя – за свободу і незалежність рідної країни. Саме тому День скорботи має особливе значення для кожного українця, підкреслюючи незламність духу нації. Ми пам’ятаємо всіх полеглих на полі битви, тих, хто загинув за мир і майбутнє України. Нехай пам’ять про їхній подвиг і жертовність завжди буде з нами. Вічна пам’ять полеглим Героям!