22 червня 1941 року, в ранкові години, розпочалася одна з найтрагічніших сторінок в історії України та людства – віроломне вторгнення нацистської Німеччини на територію тодішнього Радянського Союзу. Цей акт агресії, здійснений без оголошення війни, попри всі міжнародні домовленості, став початком жахливих подій, що принесли незліченні страждання. Україна опинилася в епіцентрі світової війни, ставши одним з основних театрів бойових дій Другої світової війни. Наші міста й села були зруйновані дощенту, мільйони життів обірвалися, а доля цілих поколінь була назавжди змінена. Ціна перемоги над нацизмом для нашої землі виявилася надзвичайно високою, вимірюваною не лише втратами, а й непоправними руйнуваннями, що глибоко позначилися на історії України.

День 22 червня слугує вічним нагадуванням про те, наскільки тендітною є свобода і якою дорогою може бути боротьба за незалежність. Саме тому так важливо сьогодні осмислювати уроки минулого. Понад 80 років минуло, але Україна знову відчуває на собі тягар агресії. Знову ми стоїмо перед обличчям тоталітарного режиму, який прагне знищити нашу державність і нашу ідентичність. Сучасна Україна, як і тоді, бореться за своє право бути вільною, жити й процвітати на рідній землі, визначаючи власну долю. Історія, на жаль, циклічна і знову підтверджує, що тоталітарні режими не змінюються: вони не заслуговують ані на довіру, ані на повагу з боку цивілізованого світу.

Ми повинні завжди берегти пам’ять жертв тієї жахливої війни та усвідомлювати, що ціна свободи – це постійна готовність її захищати. Україна продовжує свою героїчну боротьбу за незалежність, демонструючи всьому світу неймовірну стійкість та єдність. Наш народ, об’єднаний спільною метою, прагне не лише вистояти, а й побудувати краще майбутнє. Ми вшановуємо кожного, хто віддав своє життя за мир і спокій, і кожного, хто сьогодні стоїть на захисті нашої Батьківщини. Їхня мужність і самопожертва є невичерпним джерелом натхнення для всіх, хто цінує свободу.

Цей день є моментом глибокої рефлексії над важливістю миру та необхідністю рішучої відповіді на будь-які прояви агресії. Історія України наповнена епізодами героїчного опору, і нинішній час не є винятком. Кожна українська родина знає, що таке війна і які руйнівні наслідки вона несе. Тому пам’ять про минулі трагедії є ключем до побудови світлого майбутнього, де свобода та гідність будуть непорушними цінностями для нашої нації.

Вшановуємо. Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо.

Вічна слава загиблим. Вічна слава Героям. Вічна шана всім, хто боронить Україну і свою свободу.

« повернутися