Щороку 22 червня українці відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Ця дата, встановлена указом Президента України від 17 листопада 2000 року, є глибоким нагадуванням про трагічні події, що змінили долі мільйонів людей та назавжди закарбувалися в історії нашої держави. Саме цього дня, 22 червня 1941 року, розпочалася нова, найбільш руйнівна фаза Другої світової війни для України, яка тривала довгі роки і принесла безпрецедентні випробування.

Друга світова війна розкрила для українців жахливу «силу» обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Україна, включена до складу СРСР, була змушена відстоювати інтереси великої держави, що призвело до масової мобілізації чоловіків до радянської армії. Водночас, ті, хто прагнув звільнитися від комуністичного гніту, долучалися до лав Української повстанської армії, ведучи боротьбу проти радянського тоталітарного режиму. Цей період з 1941 по 1945 рік став для України не просто участю у найкривавішому конфлікті XX століття, а справжньою національною трагедією.

Український народ зазнав неймовірних страждань: масові спалення сіл та цілих міст, Голокост, голод, розстріли мирного населення. Загальні втрати України в роки війни оцінюються в 8-10 мільйонів осіб. Люди гинули на фронті, вмирали від голоду в тилу, були примусово вивезені на чужину. У зруйнованих війною населених пунктах залишалися тисячі матерів та дружин з малими дітьми, переважна більшість яких ставали вдовами, а діти — сиротами, які мали пройти важкі випробування повоєнних років. Пам’ять жертв війни є священною для кожного українця.

Сьогодні українці продовжують свій нелегкий шлях, демонструючи незламне прагнення до свободи. З 2014 року наша країна дає гідну відсіч агресору, захищаючи свою територіальну цілісність та суверенітет. Це не просто конфлікт, а війна за свободу, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного сусіда-злочинця. Міць наших Збройних Сил є запорукою існування держави та збереження прав людини. З кожним роком все менше залишається з нами тих, хто пережив ті страшні події, але їхній подвиг і боротьба за рідну землю залишаються вічним прикладом.

Потерпаючи від кривавої військової агресії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову зі зброєю в руках захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Друга світова війна і нинішні події нагадують нам про важливість єдності та рішучості. Вічна пам’ять загиблим героям. Честь і слава живим захисникам! Ми віримо — Україна переможе! І знову над кожним з нас буде мирне небо, а Україна — суверенною незалежною державою. Цей День скорботи є нагадуванням про те, якою ціною дається мир.

« повернутися