День, у якому поєдналися гордість, біль і безмежна вдячність… У руках матері, яка втратила найдорожче, — державна нагорода, що несе в собі силу пам’яті та глибоку любов. Представник Полтавського РТЦК та СП Олександр Троян вручив Ользі Василівні Зуй орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким посмертно відзначено її сина — Героя Руслана Анатолійовича Зуя. 💔 Ця нагорода — немов серце всієї громади, схилене перед подвигом нашого захисника. Руслан Анатолійович Зуй народився 23 грудня 1989 року. Звичайний хлопець — щирий, працьовитий, з мріями про сім’ю, про щастя, про мирне життя. Після навчання він працював водієм, разом зі своєю коханою Юлією будував плани на майбутнє. 🛡️ Та коли війна постукала в двері, він зробив свідомий вибір — стояти за рідну землю. За нас. Він став на захист України. 🕯️ 7 липня 2025 року Руслан Зуй загинув смертю хоробрих, захищаючи Україну до останнього подиху. Його життя обірвалося надто рано, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях. Ім’я Руслана Анатолійовича Зуя назавжди залишиться у нашій пам’яті — чистим, сильним і світлим. Його подвиг житиме в кожному мирному дні, у дитячому сміху, у тиші нашої землі. Це боротьба за наше майбутнє, за незалежність, за право жити. Пам’ять про Руслана Анатолійовича Зуя — це не лише про втрату, а й про безмежну силу духу та любов до Батьківщини. 🇺🇦 Вічна слава Герою України Руслану Зую. Низький уклін Ользі Василівні, мамі, яка виховала сина, гідного безмежної пошани. Герої не йдуть — вони залишаються з нами назавжди, у наших спогадах, у нашій історії. 🕊️